Серед великої кількості експонатів, представлених у відділі сакрального мистецтва, виділяються ті, автором який є Василь Глібкевич – один з найвідоміших українських іконописців епохи бароко.
Народився Василь Глібкевич на початку XVIII століття у багатій місцевій родині священників. Проживав недалеко від дерев’яної церкви Воздвиження Чесного Хреста, у якій Стефан Глібкевич, його батько, а пізніше і він сам були священниками. Вперше про нього згадується у міських дрогобицьких книгах у 1731 році.
Ще у молодому віці Василь Глібкевич продемонстрував свій малярський хист, виконуючи великі замовлення для дрогобицьких церков. Найбільшу кількість ікон він створив для церкви Воздвиження Чесного Хреста, а також для давніх храмів Святого Юра та Пресвятої Трійці.
Його особливість, як іконописця, полягає у творчому намаганні зобразити біблійні сюжети з додаванням власного розуміння сутності іконографічних сюжетів. У Галереї сакрального мистецтва в Дрогобичі зберігається понад 200 творів Василя Глібкевича, серед яких є кілька особливо цікавих ікон, які обов’язково варто побачити!
«Стрітення Господнє»
1740
Це одна з найбільш ранніх його робіт – центральна ікона бічного однойменного вівтаря церкви Пресвятої Трійці. У центрі ікони стоїть Симеон, що тримає на руках Ісуса Христа. Їх зустріч символізує возз’єднання двох світів – Старого та Нового Завітів, які не можуть існувати один без одного. Автор передає відчуття напруги, важливості події через пози персонажів, що передають їх емоції глядачам.
Детальніше читайте тут
«Воскресіння Господнє»
Барокова пам’ятка 1759 року
Це завершення одного з бокових вівтарів церкви Воздвиження Чесного Хреста, що був присвячений храмовому празнику. На іконі Ісус Христос зображений у повний зріст, у червоному гімантії. Він тримає в руках червоний прапор і спускається по камінню з розкритих воріт пекла. Воїни, що стоять поруч, налякані його появою. Цей образ є символом перемоги життя над смертю та Воскресіння Ісуса Христа.
Дослідження особливостей цього експонату можна переглянути тут
«Святий Миколай»
1759
Ікона була створена для церкви Святого Юра. Саме цей образ Святого Миколая зазнав сильного фольклорного впливу, ставши своєрідним мостом між дохристиянськими чинними силами і новітньою різдвяно-новорічною міфологією. На дрогобицькій іконі Святий Миколай наділений характерними портретними рисами. Його вік досить молодий, що є незвичайним для зображення цього святого. Ймовірно, цей образ є автопортретом о. Василя Глібкевича, адже його автору на час написання твору було орієнтовно стільки ж років.
Про “молодого” Святого Миколая читайте тут
«Успіння Богородиці»
Написана ікона у ІІ половині XVIII століття для одного з вівтарів дрогобицької церкви Святого Юра. Створюючи ікону, автор дотримувався традиції православного і візантійського іконопису, відповідно до якої, після Успіння, душу Марії взяв до Неба Христос. Як і кожен твір отця Василя ця ікона має свої особливості. Душа Богородиці зображена не як новонароджена дитина, як це заведено в іконографічній традиції, а – як зріла жінка. Цей образ є більш реалістичним і переконливим. Ікона є символом надії та вічного життя, нагадуючи нам про те, що смерть не є кінцем, а лише переходом у вічне життя.
Оглянути пам’ятку та ознайомитись зі статтею завідувачки Галереї сакрального мистецтва можна тут
«Воздвиження Чесного Хреста»
1759
Первинно ікона була створена іншим місцевим майстром Стефаном Медицьким на фасаді церкви Воздвиження Чесного Хреста наприкінці 60-х років XVII століття. Проте через сильні пошкодження Василь Глібкевич повторив цю композицію в іконописі бокового вівтаря у 1759 року. Залишивши в основі ікони головний сюжет, закладений Медицьким, священник вніс і свій характерний почерк як іконописця у кольорі та стилістиці провідних образів. Акцентом композиції о. Василь зображає чотирирамерний Хрест і терновий вінок на ньому. Навколо Хреста розміщено 9 округлих клейм зі сценами Христових катувань.
Дізнатись детальніше про експонат можна тут
Отець та маляр Василь Глібкевич – один із найвидатніших українських іконописців, створив величезну кількість творів, що можна назвати унікальними пам’ятками українського бароко. Володіння глибокими знаннями теології, богослов’я та філософії, дали змогу автору писати глибокі символічні релігійні твори високої мистецької цінності.
Запрошуємо оглянути згадані пам’ятки та прослухати тематичні екскурсії у Галереї сакрального мистецтва щодня, крім понеділка, з 10 до 17, за адресою: м. Дрогобич, вул. Січових Стрільців, 18
Автор – Ольга-Олена Вереницька, студентка І курсу факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, практикантка інформаційно-видавничого відділу музею “Дрогобиччина”
Світлини- Матвій Пограничний
