25 липня згідно новоюліанського календаря ми згадуємо Успіння праведної Анни.

Праведна Анна, Мати Пресвятої Богородиці, походила родом з Месіанського коліна Левіна (по батькові), і месіанського коліна Іудиного (по матері). Дочка Матфана, вона була дружиною праведного Іоакима, нащадка праведного Давида, якому Бог обіцяв, що від його потомства народиться Спаситель світу.

Після 20 років шлюбного життя праведні Іоаким і Анна не мали дітей і глибоко вболівали про це. Але вони не нарікали на Бога і зі смиренністю переносили безплідність, що вважалося в праведних іудеїв ганьбою. Після того, як одного разу під час великого іудейського свята дари праведного Іоакима, принесені Богові в старозавітній храм в Єрусалим, були відкинуті ізраїльським книжником Рувимом, на тій підставі, що в Іоакима не має потомства, праведний Іоаким відійшов у Пустелю. Тут він постився 40 днів і 40 ночей, перебуваючи в молитві. Праведна Анна в цей час також молилася Богові, благаючи Його дарувати їй дитину. Праведна Анна дала обітницю, якщо в неї буде дитина, присвятити її Богові. Раптово їй явився Ангел Господній і сказав : «Не бійся Анно, тому що твій нащадок вирішений Богом і те, що народиться від тебе, буде в шануванні усі століття, до закінчення їх».

У той же час Ангел Господній з’явився Святому Іоакиму зі слова розради, що вони будуть батьками, благословенними у віках. Після повернення додому з пустелі праведний Іоаким приніс Богові прийняте за законом жертвоприношення, через дев’ять місяців праведна Анна народила дочку. Благочестиве подружжя нарекло її Маріам (Марією).

Праведний Іоаким представився у 80-літньому віці, через кілька років після введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Праведну Анну у віці 70 років Бог сподобив провести два роки при Єрусалимському Храмі, де вона виховувала свою Благословенну Дочку. За переказом, праведна Анна мирно спочила у Господа в Єрусалимі через два роки після блаженної кончини праведного Іоакима. За святого благовірного царя Юстиніана (527-565 рр.) у Девтері був побудований на її честь Храм. Імператор Юстиніан II (685-695 рр.) оновив цей Храм після того, як праведна Анна з’явилася його вагітній дружині. Після цієї події тіло праведної Анни та її мафорій (покривало) були перенесені в Константинополь. На згадку святих праведних богоотців Іоакима і Анни споруджувалися храми й монастирі. У літургійному житті імена праведних Іоакима і Анни щодня згадується під час богослужінь.

Запрошуємо відвідати Введенський приділ церкви Святого Юра та оглянути сцену “Благовіщення Святої Анни” на предельній іконі іконостасу, а також зображення самих богоотців у сцені “Страшного суду”, що належить пензлю видатного маляра Степана поповича Медицького.

Авторка тексту – Юлія Лаврись, наукова працівниця відділу пам’яток дерев’яної архітектури.

Світлини – Володимир Пограничний.