30 листопада відзначаємо день пам’яті апостола Андрія Первозванного.

У цей день 70 років після Різдва Xристового апостол Андрій відійшов у вічність. Переслідуваний язичниками, він був розіп’ятий на хресті, який мав х-подібну форму (нині – андріївський хрест). Муки апостола тривали два дні, та весь цей час, аж до самої смерті, святий Андрій продовжував навчати людей, котрі стояли біля хреста. Відтоді почалося вшанування святого апостола Андрія.

Святий Андрій був учнем Іоана Предтечі. Після хрещення Господнього він залишив Хрестителя і став першим послідовником Ісуса Христа, тому його називають – «Первозванний».

Святий  Андрій, як і інші апостоли, був свідком проповіді Ісуса Христа, Його чудес, що підтверджували Його божество. Андрій бачив страждання Спасителя, Його смерть і Воскресіння. Після того, як Ісус Христос вознісся на небо, апостоли побачили Духа Святого і, згідно з велінням Господа, стали поширювати Христову віру в усьому світі. Андрію Первозванному випав жереб проповідувати у давній Скіфії.

Пройнятий Духом Божим, апостол Андрій благословив священні пагорби Києва. Він поставив на одному з них хрест, де згодом збудували Андріївську церкву (1086 р.), і, звернувшись до учнів своїх, сказав: «На цих горах возсіяє благодать Божа, і град великий має бути і церкви многі має Бог воздвигнути.». Тому його вважають одним із засновників та покровителів міста Києва.

Андрій займає почесне місце серед 12 апостолів, яким Христос дав владу над нечистими духами, щоб вони їх виганяли та оздоровлювали всіляку недугу та неміч.  (Матв. 10, 1). 

Згідно описів євангелістів Матвія та Марка, Андрій та його брат Петро ловили рибу, коли їх покликав Спаситель на березі Генісаретського озера. У Новому Заповіті про апостола Андрія і про його земляка Пилипа згадується, коли Ісус чудесно наситив 5 тисяч людей п’ятьма хлібами і двома рибами. Андрій разом з трьома вибраними учнями Петром, Яковом та Іваном був учасником бесіди Спасителя на Оливній горі про близький кінець світу (Марк. 13, 3). У числі 12 учнів Андрій був присутній на Тайній Вечері і при появі Христа апостолам після Воскресіння, а також – при Вознесінні Спасителя (Діяння 1, 13). Останнє, що відомо про апостола  Андрія, – це вибори, разом з усіма, 12-го апостола, замість Юди Іскаріота (Діяння 2, 1).  

У Галереї сакрального мистецтва музею «Дрогобиччина» зберігається своєрідна ікона «Апостол Андрій» ІІ пол. XVIII ст. з апостольського ряду іконостасу церкви Святого Миколая в Комарниках (Турківщина).  На іконі, яка традиційно була розміщена в північній частині деісісного чину, другою від Христа, праворуч апостола Петра, апостол Андрій зображений в повний ріст з розверненою на три чверті ліворуч головою.

Невідомий художник виконав апостола у вигляді зрілого віку чоловіка, сивочолого, з довгою бородою. Він одягнений у зелений гіматій. Лівою рукою тримає сувій. Позаду апостола видно Х-подібний хрест як символ його страти, який Андрій обхопив правою рукою. Розглядаючи чіткі портретні риси святого Андрія, напрошується висновок, що автор ікони для його зображення використав прообраз, який реально існував на той час і був близько знайомий художникові, або, ймовірно, це був портрет одного з ктиторів цієї церкви.

Автор – Леся Косаняк, завідувачка відділу сакрального мистецтва

Світлини – Зоряна Погранична, завідувачка інформаційно-видавничого відділу