У Палаці мистецтв в постійно діючій експозиції «Скарби графа Кароля Лянцкоронського» є чимало експонатів, присвячених військовій тематиці. Серед них полотно І. Губальського «Батальна сцена».
Це вільна копія з картини Яна Богуміла Плерша (1732-1817 рр.), написана Губальським вкінці XIX ст. Робота присвячена повстанню Тадеуша Костюшко, – «поранений Костюшко у битві при Мацейовицях» (1794 р.).
Анджей Тадеуш Бонавентура Костюшко (1746-1817 рр.) – польський національний герой, учасник війни за незалежність США, російсько-польської війни 1792 року та Польського повстання 1974 року. У цьому ж році в Кракові Костюшко був призначений «найвищим начальником усіх сил народної оборони» з необмеженими повноваженнями. Під його керівництвом повстанці одержали перемогу над російськими військами під Рацлавицями (1794 р.). Потім звільнили Варшаву і Вільно від об’єднаних російсько-пруських військ. У жовтні 1794 році в бою проти російських військ під Мацейовицями Костюшко був важко поранений і потрапив у полон. Його утримували у Петропавлівській фортеці. У 1796 році був звільнений. Пропозиція співробітництва як з російським імператором Олександром І, так і з французьким імператором Наполеоном, Костюшко відкинув. Помер в Швейцарії, в містечку Золотурн, 15 жовтня 1817 р. Пам’ятники йому встановлені у багатьох містах Польщі, США, Франції і Швейцарії.
На полотні зображене поле бою, на передньому плані на білому коні – поранений Тадеуш Костюшко. З піднятою в руках шаблею він захищається від атакуючого російського солдата, що замахнувся над його головою, позаду двоє озброєних списом російських вояків наздоганяють вершника.
На обличчі Тадеуша – рішучість та відвага. Експресія та динаміка – в зображенні бойового коня, що рятує свого господаря. Позаду композиції на темному небосхилі видно частину війська, вдалині видніються спалахи пожеж.
Окрім живопису на тему війни у Палаці мистецтв ви можете оглянути й інші артефакти воєнної атрибутики: шаблі та шпаги XVII-XIX ст. (Австрія, Польща), шолом та щит, гравійовані міфологічними батальними сценами, та графіку XVII – XVIII ст. із колекції графа К.Лянцкоронського.
Автор – Надія Кікта, завідувачка відділу європейського мистецтва
