Опрацьовуючи архіви музею, доповнюємо наші фондові збірки.
На аркуші тонкого пожовклого, зі слідами згинів та надривами, канцелярського паперу, розміром 34х21 см ‒ машинописний друк. Це звернення Комітету зовнішньої відбудови парохіяльної церкви св. Трійці у Дрогобичі. Швидше за все це ‒ чернетка, бо не вписане імʼя адресата і є виправлення у тексті.
Подаю текст зі збереженням стилю та орфографії.
«КОМІТЕТ ЗОВНІШНОЇ ВІДБУДОВИ ПАРОХІЯЛЬНОЇ ЦЕРКВИ СВ. ТРОЙЦІ в Дрогобичі.
До високоповажаного Пана (імʼя адресата пропущене)
Підписаний Комітет просить Вас отсим о доручення йому до 10 днів оферти на проект віднови Фасади Церкви Св. Тройці в Дрогобичі від сторони північної та східної. Проєкт цей має обняти щонайменше слідуюче:
- Зняття фотоґрафічні висше згаданих Фасад, а це такі, щоби по побільшенню виказали цілість скінченої скалі, яка уможливила би виконання плянів тих Фасад, причім виключається перспективічні зняття,
- на основі так виконаних фотоґрафічних знять і помірів з натури, належить виконати пляни Фасади в поділці і до 100 згідно з всякими приписами технічними і зі стислим захованням дійсного характеру архітектонічного на предметовій будові усіх подробицях,
- Пляни Фасади належить доповнити її перерізами поземими і доземими в усіх характеристичних місцях і в такій скількости, щоби була зрозумілою для виконання предметових робіт, як теж для опрацьовання подробного опису та кошторису,
- належить опрацьовати архітектонічні детайлі в поділці 1:10 так, щоби можна робити з них шабльони в натуральній величині,
- на основі так опрацьованих залучників в трех примірниках ад 1), 2) і 3) належить виконати проєкт віднови Фасади, виказаний докладним кошторисом з цінами одиничними окремо на матеріял і роботизну так в одиноких, як і загальних коштах проєктованих робіт.
В проєкті тім належить вказати спосіб і скількість доповнень старих, зіпсованих мурів, ґзимсів (карнизів – С. І.) і т. п. новим матеріялом з узглядненням згідно з вимогами закону відповідного руштовання, яке забезпечилоби працюючих і прохожих.
Зазначується, що проєкт предметових Фасад має узгляднити не тільки конечну виміну зіпсованих частий муру і ґзимсів, але також виправу тих мурів і ґзимсів, зложену з підкладу цементового і зі (шляхотної – перекреслено) зовнішої виправи, згармонізованої з характером архітектури даної будівлі.
Вкінці зазначується, що блисші інформації подасть предсідник Комітету. Комітет застерігає собі довільний вибір оферти (пропозиції – С. І.) без огляду на висоту оферованої ціни, а предметові праці мають бути виконані вречинці до 6. тижнів, почавши від дня затвердження принятої оферти і в тім то часі зобовязується виплатити належитість (те, що належить – С. І.).»
Як бачимо, звернення написане до архітектора чи інженера, який мав би виконати проект для реставрації фасадів храму св. Трійці. Комітет чітко формулює свої вимоги і щодо самого проекту, і до відновлюваних робіт, а також наголошує про безпеку і виконавців, і оточуючих. Робиться наголос на збереженні стилю будівлі при реставрації (цьому приділялась велика увага в Церкві).
Додам, що храм св. Трійці – взірець сакральної архітектури 17-19 ст., історико-архітектурна пам’ятка місцевого значення, розташована у середмісті Дрогобича. Він був збудований як римо-католицький костел, разом із пізніше добудованими поряд приміщеннями належав монастирю отців-кармелітів. У 1795 р. був націоналізований (т. зв. «Йосифінська касація»), 1808 р. ‒ викуплений урядом міста, а в 1813 р. храм був переданий дрогобицьким василіянам з умовою утримання школи, однак надалі залишався власністю міста. Відомо, що після передачі покармелітського костелу ОО. Василіянам, з нього було вилучено барокові прикраси, інтер’єр прикрашено настінними розписами та іконами святих. За описами початку 20 ст. у храмі було 4 різьблені вівтарі, Царські врата, іконостас з іконами пензля художника Модеста Сосенка (виготовлений згідно запису в господарській книзі монастиря ОО. Василіян у 1907-1909 рр.), сповідальниці, проповідниця, балюстрада, лави, шафи, тетрапод, 18 дорогих хоругов, 20 фелонів, ювелірної роботи чаші, монстранція, свічники, хрести, книги…Іконостас був виконаний львівським різьбярем А. Сабараєм та місцевим майстром Голембйовським, які оздобили його не популярними на той час бароковими чи ренесансними мотивами, а бойківською та гуцульською орнаментикою.
У наших фондах зберігається досить багато матеріалів, що стосуються святотроїцької парафії у Дрогобичі: і документи з відображенням відносин уряду міста з Конвентом ОО. Василіян, і діяльності т. зв. «нормальної школи» та церковного братства, і тих, що стосуються реставраційних робіт при храмі св. Трійці, і пов’язаних з іменами наших Дрогобицьких Святотроїцьких мучеників – ієромонахів Северина Бараника, Якима Сеньківського та Віталія Байрака, і стародруки, ікони тощо. І надалі, у процесі опрацювання музейного архіву, ці фонди поповнюються (як ось, наприклад, Замовлення Монастиря оо. Василіан, за підписом ігумена о. Северіяна Бараника, на отримання Праць Українського Наукового Інституту у Варшаві, який знаходився у Стрию за адресою вул. Нова, 22 (1936 р.) На матеріалах нашої архівної збірки будували свої дослідження та писали і пишуть статті науковці музею «Дрогобиччина», історики, богослови. А ще в 2003 році наш музей спільно із Самбірсько-Дрогобицькою єпархією УГКЦ видали збірник статей 6-тих наукових Драганівських читань «Сакральне мистецтво Бойківщини», що був присвячений Катедральному храму Пресвятої Трійці у Дрогобичі.
Зазначу, що згідно різних документів, чергові реставраційні роботи проводились у храмі на початку 20 ст., а стиль письма та згадки про «фотоґрафічні зняття» вказують, що пропонований лист-звернення належить приблизно до міжвоєнного часу.
Автор тексту та світлин – Ірина Сенюра, молодший науковий працівник відділ фондів
