14 лютого – день, коли свята та люди сперечаються, а ми запрошуємо вас до віртуальної розповіді про різну любов, тих, хто творить та дарує книги, цікаві експонати, непересічних мистців та історію нашого міста і краю.

Нагадуємо, що більшість згаданих артефактів представлені у відділах нашого музею, тож ви можете ознайомитись із ними наживо у Дрогобичі під час відвідин музею, на віртуальних екскурсіях або ж читаючи дослідження наших науковців у розділі Бібліотека.

Історія 1

Про найдавнішу пару в музеї

Мова йде про біблійних Адама та Єву зі стінопису церкви Святого Юра.

Прародичі людства зображені у кількох сценах монументального живопису: «Створення і гріхопадіння Адама і Єви» (західна стіна барабана нави), «Адам і Єва в раю» (західна стіна бабинця), «Зішестя в пекло» (композиція «Страсті Христові» та празниковий ряд над іконостасом емпори). Образ перших людей — Адама і Єви, а також людства загалом, мають важливе значення в біблійному тексті, адже й сюжет Біблії полягає у розкритті стосунків між Богом і людиною. Бо від самого початку у святому Письмі йдеться про те, що Бог створив людину на свій образ і подобу, а те, що першим було створено саме Адама, чоловіка, очевидно послугувало основою патріархальних засад світогляду в усіх культурах, на які вплинула Біблія.

Детальніше про символізм цих постатей та особливість стінопису дрогобицьких дерев’яних храмів читайте у статті Юлії Лаврись.

Історія 2

Про пару, що прожила найдовше разом у шлюбі

Сьогодні ж попри своє просте походження портрет цієї пари став музейним артефактом та взірцем образотворчого мистецтва XVIII століття. Це історія про подружжя Жемелків, що прожили у шлюбі понад 70 (!) років. Очевидно ця обставина спонукала автора до написання такого рідкісного твору мистецтва.

На полотні зображені довгожителі – міщани Теодор і Магдалена Жемелки, цей твір цікавий взірець західноукраїнського портрету кінця ХVI – початку ХVIIІ століть, що органічно використовує риси сакрального живопису у зображенні світських сюжетів.

Вгорі полотна напис польською мовою свідчить, що на картині зображенні Теодор (1643 -1750 рр.) і Магдалена (1652 – 1750 рр.) Портрет належав Жевуським, згодом перейшов до колекції Лянцкоронських в Роздолі. Нині ж “Подружжя Жемелків” можна оглянути у відділі європейського мистецтва.

Історія 3

Про крилатих

Слукви або ж Scolopax – рід болотяних птахів. Нині науковці виділяють всього 7 (інколи 8) видів цих крилатих, ба більше, ці птахи переважно острівні ендеміки, і лише один вид, а саме Слуква лісова поширена на нашому континенті.

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси. Для Полісся та Карпатського регіону це звичайний гніздовий, перелітний птах. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому – себто такий ж) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії.

Слукви люблять навесні. Коли наступають туманні дощові вечори, самці розпочинають свої шлюбні польоти. Слукви літають низько та видають характерний звук, який орнітологи порівнюють із хрьоканням, самець від часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Цікаво, що першу частинку чути здалеку, а високий «пісп» лише, якщо птах десь зовсім поруч біля вас!

У квітні польоти закінчуються перед першими жаб’ячими концертами, а в травні – співами дрімлюги. Якщо ви маєте багато терпіння та часу, то є шанс побачити цих птахів у дикій природі, а якщо ж цікавість до пернатих з вами у в свята, і в будні – запрошуємо до нашого відділу природи!

Історія 4

Про те, як любов творить мистецтво

Історія життя цієї жінки – калейдоскоп яскравих барв мистецького життя та півтонів любовних історій. Загадкова муза та мисткиня, що вражала консервативну Англію XVIII століття.

Гравюра “Пряля”

Художник Джордж Ромні, гравер Томас Чізман

Справжнє ім’я героїні – Емі Лайон (1761-1815рр.), як модель – відома під псевдонімом Емма Гарт, проте світові вона більш відома як Емма Гамільтон. Художник Джордж Ромні, чиї портрети складали конкуренцію роботам таких видатних художників, як Рельнодса та Гейнсбора, зробив її своєю улюбленою музою та моделлю – створив понад 60 її портретів. Про її пригоди написано багато романів та відзнято багато фільмів, у театрах ставились присвячені їй вистави, а відомі художники намалювали із неї десятки полотен та гравюр. Її портрети відтворювали в образах античних німф та богинь, модних романтичних панянок та бідних сільських красунь.

В експозиції Палацу мистецтв представлена гравюра, на якій Емма Гамільтон зображена в образі скромної прялі, дізнатись більше можна тут, а побачити на власні очі щодня крім понеділка у Дрогобичі за адресою: вулиця Тараса Шевченка, 38, з 10 до 17.

Історія 5

Про пару, яка назавжди залишилась в статусі заручених

Вона мала диплом доктора в сфері полоністики та історії мистецтва, він навчався у Віденській академії мистецтв. Вона перекладала Кафку, його ж порівнювали з Прустом, а разом вечорами вони читали Рільке. Обоє дуже яскраво говорили про Дрогобич: вона називала його “болотом” і з усіх сил намагалась вирватись, він ж казав, що наше місто – «матриця його життя, його творчості і його космос».

Бруно Шульц та єдина жінка, що була в статусі його нареченої майже 4 роки – Юзефіна Шелінська.

Історія їхнього кохання неймовірно динамічна та захоплива. Вони познайомились у Дрогобичі – місті, де обоє вчителювали у різних навчальних закладах. Бруно Шульц попросив Юну попозувати для однієї з його робіт. Згодом Юзефіна писатиме, що вона була «його Музою. Фатальною жінкою в стилі того часу. Але також другом, заінтригована таємницею художника Бруно, я шукала ключі до його серця».

«Увечері ми пили чай з варенням і занурювались в поезії Рільке. Або в нескінченну магію його уяви і метафор, де літали барвисті метелики» .

Їхня історія почалась у 1933-му, а 1937-го, коли Юзефіна після тривалого перебування у Варшаві та марних спроб змотивувати Шульца змінити Дрогобич на велике місто, перебуваючи вдома у свого нареченого побачила його лист до Роми Гальперн. У тексті Бруно Шульц турбувався чи бува стосунки з Юною не поневолюють його та його творчості…

Нагадуємо, що про творчість та долю візіонера й непересічного мистця Бруно Шульца ви можете дізнатись у відділі європейського мистецтва, життя ж Юзефіни Шелінської описала варшавська письменниця та учасниця Шульцівських Фестивалів у Дрогобичі Аґата Тушинська у книзі “Наречена Бруно Шульца”, яку також презентували у нашому місті.

Історія 6

Про пару, віра та сумніви яких

змінили уявлення світу про любов

Йосиф та Марія – одна з ключових пар Святого Письма, їх образ глибоко вкорівнився у більшість культур світу, що розвивались у християнському векторі, як і наша – українська. Історія цього подружжя типова для давніх часів, проте складна для розуміння сьогодні.

Йосиф – старшого віку вдівець, котрий з веління первосвященника згоджується на шлюб з молодою дівчиною, дізнається про її вагітність до моменту їх потенційної близькості, приймає Сина Божого та усі виклики, що це створює для його сім’ї. Його шлях – це дорога смирення та сумнівів водночас, часто іконописці зображали його у позах, що передають вагання чи подолання власної зневіри. Марія ж – молода дівчина, життя котрої батьки пообіцяли присвятити Богові, і весь свій земний шлях вона крокує з непорушною вірою та смиренним прийняттям власної долі. Образ цієї пари неймовірно складний та надзвичайно цікавий, в музеї можна ознайомитись із низкою пам’яток, де вони зображені. Насамперед це сюжети Різдва Христового та Стрітення й Обрізання. Серед самобутніх артефактів Дрогобиччини онлайн ви маєте нагоду ознайомитись із дослідженнями наших науковців декількох із них.

Унікальне явище в західноукраїнському церковному мистецтві зафіксоване нашими науковими працівниками під час експедиції по храмах Турківщини влітку–восени 2011 року. В іконостасі церкви Св. Арх. Михаїла в селі Ісаї одночасно обидва образки у празниковому ряді — «Обрізання Господнє» та «Стрітення Господнє».

А також:

• Стрітенський цикл в стінописі празничкового ряду емпори у церкві Воздвиження Чесного Хреста
• Ікона «Різдво Христове» XVIII ст. з празничкового ряду церкви Святого Миколая с. Комарники на Турківщині, створена на основі локальних апокрифічних джерел
• Ікона невідомого художника «Свята Родина» середини XVIII століття у Галереї сакрального мистецтва
• Ікона «Стрітення» XVIII ст., створена для празникового ряду церкви Святого Миколая в с. Комарники (Турківщина) у Галереї сакрального мистецтва

Історія 7

Про ту, яку любили за життя і возвеличили після смерті

Єлизавета Баварська, вона ж Єлизавета-Амалія-Євгенія, герцогиня Баварська, Сісі – уроджена принцеса Баварії. Імператриця Австрії, королева-консорт, дружина імператора Франца Йосифа І.

Її любили усі оточуючі, а вона любила мандрувати. У першу подорож вона вирушила інкогніто зі своїм чоловіком у червні 1855 року. Їхній шлях пролягав через Будапешт до Львова. «Два місяці щастя» – напише про цю подорож Сісі. Франц Йосиф ще відвідає Львів у 1903 році, невдовзі після трагічної смерті Сісі, і на пам’ять про неї закладе перший камінь під будівництво неоготичного костелу св. Єлизавети і Ольги, що тепер є архітектурною візитівкою міста.

У відділі європейського мистецтва експонується одне із культових зображень Єлизавети – “Портрет Єлизавети, імператриці Австрії, з волоссям обрамленим плющем, 1855” так підписав Адольф Даутаге портрет Сісі, виконаний у техніці літографії. 

Більше дізнатись про Єлизавету Баварську, німкеню, яка полюбила Угорщину і відіграла велику роль в історії Австро-Угорської імперії, а також помилуватися її портретом, ви зможете, відвідавши Палац мистецтв (вул. Тараса Шевчекна, 38).

Історія 8

Про пару борців за волю України,

яким вдалось консолідувати українців

у світі поза «залізною завісою»

Андрій Мельник та Софія Федак-Мельник. Історія цього подружжя – це не лише довгі роки у шлюбі, союз двох патріотичних українських родин, але й партнерство, сповнене любові та спільних цінностей.

Про Андрія Мельника відомо чимало, а ось його дружину згадують не лише “як людину надзвичайно скромну і працьовиту, добросерду і дуже впорядковану”, але й є свідчення, що “Софія завжди хотіла бути фінансово незалежною, тож і в Люксембурзі працювала в банку як фінансист. І при тому, за життя свого чоловіка, з його великим навантаженням справ і обов’язків, постійно допомагала йому своєю добровільною секретарською працею. Як поверталася з роботи, то, виконавши домашні справи, сідала за друкарську машинку і педантично дбала про впорядкування кореспонденції чоловіка та інших завдань.” Детальніше у статті Тараса Здоровило для газети “Україна Молода”. У відділі історії зберігають не лише автентичні світлини з архівів повстанців, але й документи та особисті речі подружжя Мельників, що попри всі виклики долі та вимушену еміґрацію продовжили український чин.

Історія 9

Про те, як створити портрет своєї дружини,

побачити який їхатимуть звідусіль туристи

300 років по тому

Лиш уявіть якою б мала бути любов, щоби образ своєї дружини маляр відтворив на кількох іконах у дуже різних сюжетах! Так, у цьому запитанні ми згадали дрогобицького художника та пароха церкви Воздвиження Чесного Хреста – Василя Глібкевича.

Його творчість – це синтез місцевих та середньоєвропейських традицій, які виражали вже західні стильові впливи бароко і рококо. Водночас його іконопис є центральним, яскравим явищем у церковному мистецтві Перемишльської Єпархії XVIII cтоліття, яке виражало духовно-естетичні інтенції бойківського субетносу. Про малярський спадок отця Василя ви можете дізнатись на екскурсії в Галереї сакрального мистецтва або у онлайн-версіях досліджень наших науковців на сайті у розділі Бібліотека.
Цікаво, що свою дружину Терезу Ендричку, Василь Глібкевич, часто зображав у своїх роботах, такий висновок зробили мистецтвознавці, дослідивши його спадок у музеї.

Власне, лиш у нашій Галереї сакрального мистецтва можна побачити лик молодої жінки, що мандрує щонайменше 3 іконами мистця. Цього разу ми згадували відому пам’ятку українського сакрального мистецтва – ікону “Стрітення”, де образ Марії дуже подібний до жінку, котру часто змальовував Василь Глібкевич. Ми підготували для вас підбірку пам’яток авторства Василя Глібкевича, яку не можна не побачити у нашому музеї!

Історія 10

Про природній приклад поетичного образу

родинного дерева

Серед кількох видів кедрових сосен в Україні росте у природніх умовах лише одна – європейська, її ареал – Карпати, насамперед Ґорґанський масив, однак завдяки науковим експедиціям, нині у внутрішньому дворі відділів природи та історії можна спостерігати наше музейне дерево.

Кедрова сосна – вічнозелене хвойне дерево, вік окремих особин досягає 1000 років! Нашій сосні лише 15 років, проте щочервня відвідуючи відділ природи, ви уже можете на власні очі побачити як цвіте кедр!

Історія 11

Про тих, заради кого не шкода й обламати роги

Сарни європейські разом з дослідниками рельєфу та клімату, флори та фауни нашого краю зустрічають усіх відвідувачів відділу природи.

Ми завжди радимо розпочинати знайомство з музеєм саме з цієї локації, адже розташування та природні умови вплинули на те, як тут оселялись та побутували люди, що вони видобували та вирощували для свого життя, як облаштовували простір та чим ласували, що їх захоплювало та вражало настільки, що згодом вони перетворювали це у творчі сюжети та історії, формували культуру та взаємодіяли зі світом! І саме ці звірята знайомлять усіх з дуже важливою особливість Дрогобиччини – поєднання двох географічних країн: гірської та рівнинної, властиво, для обох притаманний лісистий покрив. І саме це є домом для сарн, яких ще часто називають козулями, проте, ця назва хоч і досить милозвучна, та не є питомою для української зоологічної номенклатури.

Історія 12

Про батьків чоловіка, якого найбільше люблять усі діти

Коли йде мова про біблійні сюжети та персоналій ми інтуїтивно пригадуємо зрілих, дорослих, свідомих чоловіків та жінок. Вони змінювали своє життя та цілий світ, боролись та жертвували найціннішим, приймали муки та укріплювали свій дух. Однак усі вони колись були дітьми і прийшли на світ з любові своїх батьків.

І ось цей чоловік, безперечно, улюблений святий усіх дітей (та й дорослих, теж) – саме так Святий Миколай. Небагато відомо про його батьків: вони були зрілими й досить заможними, мали власну справу – рибальство, та уже стали християнами, і саме їх виховання зростило майбутнього поборника віри й, зокрема захисника культу Богородиці навіть поміж церковними діячами. Подивитись, якими їх уявляли давні місцеві малярі можна у Галереї сакрального мистецтва. І звичайно ж у нашій онлайн Бібліотеці.

Історія 13

Про те, що любов розквітає у спільній вірі

Історія цього подружжя – яскраве свідчення любові, що приймає усі виклики життя, ділячи їх удвох смиренно та терпеливо. Йоаким та Анна походили із знатної родини, проте, не могли користуватися ніякими суспільними перевагами.

Вони були працьовитими та глибоко віруючими, жили в достатку і були б щасливими, якби Господь не зробив їх неплідними. У часи Старого Завіту відсутність дітей вважалася найбільшою Божою карою. Святе Письмо безпосередньо не розповідає про зачаття Анни. Найпоширеніші джерела, які висвітлюють цю тему, – апокрифічне Протоєвангеліє Якова та перекази і традиції церкви. Дуже своєрідно тема «Зачаття Анни» висвітлювалася в живописі. Художники часто малювали незображуване, надаючи своїм творам унікального символічного наповнення.

Самобутній та цікавий твір мистця епохи бароко Яна Квятковського зі Стрийщини нині експонується у нашій Галереї сакрального мистецтва

Створюючи ікону «Зачаття Анни» художник намагався показати такі абстрактні поняття як «молитва», «обіцянка» та «прохання», їх майстер втілив у символічних образах і надав їм глибокого філософського звучання. Детальніше про це читайте у дослідженні завідувачки відділу сакрального мистецтва Лесі Косаняк.

Історія 14

Про тих, хто опікується закоханими

Про святого Валентина та день його пошанування знають в усьому світі, і відверто святкують далеко не лише християни. Зрештою часто можна чути та читати зауваги про нівеляцію образу та комерціалізація свята – дискусії тривають. Проте ми в музеї “Дрогобиччина” підготували у День святого Валентина пізнавальну розповідь про унікальний експонат з Галереї сакрального мистецтва, що відкриває нам ще одного покровителя закоханих, котрого шанували у центральній та східній частині Європи, й зокрема в України.

Ян Непомук або ж Як Непомуцький – мученик, католицький священник, генеральний вікарій Празького архієпископства. Його вшанування католиками розпочалося ще в XV ст. Друга половина XVII століття стала періодом значного поширення культу Яна Непомуцького. Він – найбільш шанований чеський святий, який згодом здобув серця й українців. Найперше зображення цього святого було виконане у скульптурі у 1683 році на Карловому мості у Празі, ще задовго до канонізації Яна Непомуцького. У Галереї сакрального мистецтва зберігається унікальна скульптура XІX століття Яна Непомука, який зображений в повний ріст, фронтально. Одягнений у блідо-блакитний сакос з сріблястими зірочкми, декорований яскраво жовтими тороками по низу і рукавах, довкола шиї оздоблений двома крученими китицями. Детальніше дізнатись можна почитати тут.

Більше про ці та інші історії про любов запрошуємо послухати під час ознайомчих та тематичних екскурсій у всіх відділах нашого музею!

Ми працюємо щодня з 10:00 до 17:00, крім понеділка.

Можливе замовлення індивідуальних та групових екскурсій, а також організація різних заходів у відділах музею. Чекаємо ваших ідей та пропозицій – dromuseum.info@gmail.com

Ідея проєкту та текст – Зоряна Погранична, завідувачка інформаційно-видавничого відділу

Світлини – Матвій Пограничний, Зоряна Погранична

Редагування – Тетяна Шумська