29 липня спливає 157 років з дня народження одного із найвидатніших провідників української церкви національного руху першої половини ХХ ст. митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Охрещений іменами Роман Марія Олександр представник шляхетського та графського роду Шептицьких народився 29 липня 1865 у с. Прилбичі (тепер Яворівського р-ну Львівської обл.).
Життя та діяльність митрополита Андрея мали неабиякий вплив на розвиток церкви, історії та культури українського народу. Він одним із перших серед ієрархів УГКЦ почав використовувати народну мову в спілкуванні з вірними, досягнув того, що Греко-Католицька Церква під його багаторічним проводом стала розгалуженою та впливовою інституцією, важливим консолідаційним чинником і духовною опорою в змаганнях за державність України.
Окремою гранню діяльності митрополита було меценатство, кир Андрей був одним з найбільших добродійників, тонким знавцем музейної справи і мистецтва. Як нащадок стародавнього і шляхетського роду Шептицьких, він з дитинства мав нагоду приглядатися до пам’яток нашого минулого, полюбити усім серцем українську культуру та зрозуміти цінність народних традицій. Тому майбутній митрополит цікавився і допомагав в усіх проявах і питаннях громадського та культурного життя, передусім, збираючи усе вартісне і рятуючи від загибелі унікальну українську старовину. Він відчував її красу та високу естетичну цінність, вкладав багато коштів у збереження пам’яток та їх дослідження. Відтак, у 1908 році митрополит Андрей заснував наукову фундацію «Церковний музей у Львові», яка у 1911 році була перейменована на «Національний музей у Львові», рятуючи українську національну мистецьку спадщину. Шептицький зумів згуртувати довкола цієї прекрасної ідеї всіх тодішніх знавців української старожитності, істориків, мистецтвознавців та залучити численних дарувальників і жертводавців. Митрополит Андрей заклав підвалини для творення професійного музейництва в Галичині, втілюючи свою концепцію його побудови.
Вшановуючи сьогодні видатну постать кир Андрея, слід зазначити, що у фондовій збірці музею «Дрогобиччина» знаходиться низка цікавих експонатів, пов’язаних із діяльністю митрополита Шептицького. Це, зокрема, «Изборникъ благопотребныхъ церковныхъ чиновъ и службъ из Часослова, Октоиха,Трефологіона,Тріодей, Мінеи общей и Літургікона» (Львів, 1887р.), адже, на титулі є напис: «Даръ від Преосв. Андрея Шептицкого Єпискона Станиславовського, року 1899», який: «належить до Церкви св.. Георгія на передмістю Завіжном. Купленый г.Б:1899 – для церкви св. Юра черезъ Преосв. Єп. Андрея Шептиц(кого)».
Також у Галереї сакрального мистецтва зберігаються меморіальні речі – ризи митрополита Андрея. Великий омофо́р -частина облачення єпископа (грец. «плече, рамено», «несучий») — довгий, широкий і стрічкоподібний плат світло вохристого кольору з червоною вишивкою у вигляді хрестів, виготовлений з вовни. Покладається на плечі архієрея поверх сакоса, як нагадування про необхідність піклуватись про спасіння заблудлих, як добрий пастир (Ісус Христос) у Євангелії, знайшовши пропалу вівцю (грішника), несе її на своїх плечах додому до спасіння. Омофор символізує роль духовного пастиря — священика як ікони Ісуса Христа. Також омофор зображає благодатні дари архієрея як священнослужителя; тому без омофору архієрей не може священнодіяти.
Підрясник чорного кольору – довгий, до п’ят одяг, з вузькими рукавами та коміром, що наглухо застібається. Богослужбове облачення ушите в талії, розрізне зверху до низу, з розширеною, у вигляді дзвона, нижньою частиною. Ліва нижня пола глибоко заходить усередину під праву верхню вилогу. Коса верхня права пола застібається з лівого боку на шиї і в поясі. Матеріал – вовна.
Окремо в експозиції представлена єпископська шовкова мантія чорного кольору – довга до землі, без рукавів, накидка з застібкою тільки на комірі. Одягається поверх ряси.
Ряса чорного кольору – верхній небогослужбовий одяг єпископа, довгий до п’ят, просторий, з широкими рукавами. Це облачення символізує благодатні дари і відреченість від мирської суєти, покаяння, смирення та покуту своїх гріхів.
З нагоди 157 річниці з дня народження митрополита Андрея Шептицького музей «Дрогобиччина» запрошує відвідати Галерею сакральних мистецтв та оглянути знакові для української культури пам’ятки, пов’язані з Його Преосвященством.
Авторка – Леся Косаняк, завідувачка відділу сакрального мистецтва.
Світлини – Зоряна Погранична.
