Музей «Дрогобиччина» вітає зі святом Собору Богородиці!
Ікона «Богородиця-Одигітрія з похвалою» II пол. XVI століття – окраса колекції сакрального мистецтва музею «Дрогобиччина».
Сакральна пам’ятка була виконана для намісного ряду іконостасу церкви Успіння Богородиці с. Мражниця (Дрогобиччина). Автор ікони створив Богородицю сидячою з Ісусом на престолі в оточенні дванадцяти пророків, які складають похвалу Богоматері та звіщають про народження і прихід на землю Сина Божого. У такий спосіб іконописець намагався відродити мотив «Цариця Небесна», який був популярний ще у візантійському мистецтві V-VI ст., і зберігся на мозаїці базиліки Сант Аполлінаре Нуово в Равенні, де є зображення Богородиці на троні в оточенні двох ангелів. Таке вирішення образу Божої Матері набуло поширення в епоху Відродження у XII-XIV століттях, а особливо – під впливом традицій провідної у Європі на той час Східної Церкви.
Тема «Богородиця – Одигітрія з похвалою» почала формуватися в XIII ст. (мозаїка монастиря Санта Грегоріо в Месіні) і здобула популярність на українських теренах, завершивши створення свого класичного образу у XV ст. (ікона «Одигітрія з похвалою» з с. Підгородці, (НМЛ)).
Проте такий тип зображень з тронною Богородицею, як на іконі з Мражниці, був своєрідним і мав поодинокі приклади, засвідчивши прагнення маляра створити пам’ятку, відмінну від численних аналогічних тогочасних творів.
Художник увів до побудови композиції образи двох ангелів довкола голови Богородиці на посрібленому тлі (зберігся лише один, праворуч). Постать ангела вдвічі збільшена порівняно з пророками, маленькі фігурки яких відповідають прийнятим у тогочасному малярстві пропорціям. Таке трактування ангелів на мражницькій іконі є рідкісним і вказує на те, що її автору імпонували непопулярні для того часу композиційні схеми зображення фігур.
Відмінність полягає також у декоративному оформленні ікони, де німб Ісуса оздоблений рельєфними кружальцями, а також – на краях полів присутній рельєфний посріблений узор.
Ікона «Богородиця – Одигітрія з похвалою» з Мражниці є нетиповою пам’яткою між одноіменними відомими творами майстрів II пол. XVI ст. і суттєво відрізняється як манерою малярства, так і композиційною побудовою, підтверджуючи унікальність творчості її автора, яка змогла б конкурувати із кращими взірцями тогочасного загальноєвропейського мистецтва.
Автор – Леся Косаняк, завідувачка відділу сакрального мистецтва
Світлина – Зоряна Погранична
