Музей «Дрогобиччина» вітає усіх зі світлим святом Різдва Христового!

Ікона «Різдво Христове» XVIII ст. з празничкового ряду церкви Святого Миколая с. Комарники на Турківщині – одна з найбільш своєрідних пам’яток у колекції Галереї сакрального мистецтва. Невідомий маляр, зображаючи момент народження Божого Дитятка, звернувся до місцевих апокрифічних джерел.

Автор нетрадиційно подав тему Різдва Христового, використавши один з рідкісних варіантів цього сюжету під назвою «Образ Йосифа у сумніві». Незвичайно побудувана і композиція твору, де на передньому плані зображений Йосиф Обручник. Він стоїть ліворуч у молитовній позі з нахиленою головою та схрещеними на грудях руками, що є символом каяття. Йосиф майже спиною повернутий до Новонародженого та Його Матері, що нечасто зустрічається в аналогічних зображеннях. Перед ним навколішки стоїть молодий юнак із молитовно складеними руками. Автор демонструє важливий момент діалогу, опираючись на відомий на той час апокрифічний мотив «Розмова Йосифа з пастухом». Він близький до сцени «Спокуса Йосифа», проте, майстер, замість традиційної теми спокуси творчо розробляє ідею благовісті. Юнак на іконі, не є уособленням нечистої сили, радше – навпаки. Його молитовний образ додає значущості подоланню зневіри Йосифом Обручником, який через каяття, у молитві, все ж приймає народження свого названого сина, як законний чоловік Марії.

Рішення замінити мотив «Спокуса Йосифа» на «Розмову Йосифа з юнаком, що молиться» виникло під впливом апокрифічних текстів, де читаємо слова ангела: «Йосифе, що ти ся журиш за Марією? Не лишай її…» Майстер ікони з Комарників, розвиваючи тему «Благовісті», створює її неповторне оригінальне трактування про зневіреного Йосифа, якому додає твердості віри молодий пастушок.

Автор – Леся Косаняк, завідувачка відділу сакрального мистецтва

Світлина – Володимир Пограничний