Святий апостол та євангеліст Матей – один із числа 12 учнів Ісуса Христа і, згідно переказів, – автор першого Євангелія.

Народився Матей в м. Капернаумі (провінція Римської імперії) в І столітті н.е. Іноді в євангелії його називають Левій Алфеєв. Тобто друга назва свідчить про те, що батько Матея (на івриті його ім’я означає дар Яхве) – Алфей.

З достовірних джерел переконуємось у тому, що Матей був призначений збирачем податків – митарем на користь римської влади. Євангеліє від Матея демонструє це досить чітко, адже в ньому використовується фраза «Матей митар». У тім часі митарі, збираючи податки, робили це з великою вигодою для себе. Люди користолюбні і жорстокі, вони вважалися у юдеїв зрадниками батьківщини та релігії. Слово «митар» звучало для юдеїв так само як «грішник» або «ідолопоклонник». Говорити зі збирачем податків вважалося гріхом, спілкуватися з ним – осквернінням.

Зустріч з Ісусом назавжди змінила життя Матея. Його погляд і слова здійснили переворот у свідомості людини: «Іди за Мною» (Мф.9.9). Згідно переказу Матей вчетверо повернув боржникам, а в Євангелії підтверджує залишення ним митниці. Євангеліє від Луки підтверджує запрошення Левієм Ісуса за стіл, за яким сиділи інші митарі з грішниками (Лк.5.27-29).

Після п’ятидесятниці Матею випав жереб здійснювати місіонерську та проповідницьку діяльність в Палестині, Юдеї та сусідніх країнах. Люди, що слухали його, просили, щоб він написав свої розповіді про Христа. За Божим натхненням, маючи 41 рік, Матей написав Євангеліє, у якому намагався переконати ізраїльтян, що Ісус Христос – обіцяний Месія. У своєму Євангелії він прекрасно описав Благовіщення Пресвятої Діви Марії і Різдво Ісуса Христа, відзначаючи велику роль ангела у цих подіях, тому його символом став ангел.

Наступним місцем апостольської праці Матея стала частина Азії на південь від Каспійського моря. Інших свідчень щодо євангеліста не залишилося. Одні джерела підтверджують проповідь та мученицьку смерть апостола в Ефіопії близько 60 р.н.е., інші стверджують про страту за проповідь в Ієраполісі (Мала Азія). Каталонський Атлас 1375 р. вказує на знаходження будівлі з хрестом та написом у північній частині озера Іссик-Куль (Киргизія). Напис підтверджує знаходження вірменського монастиря, в якому поховані мощі апостола і євангеліста Матея. Третя версія ґрунтується на перевезенні нетлінного тіла Матея в Х ст.н.е. в італійське місто Салерно в собор Сан-Маттео.

Своїм покровителем святий Матея традиційно вважають митники та представники «фінансових професій» – втім, рідко доводиться їм в одну мить залишити все й піти за Христом, як вчинив це свого часу Левій Матей, син Алфеєвий, позбувшись прибуткового місця, назавжди зробив безсмертним своє ім’я.

У Дрогобицькій церкві Святого Юра зображення апостола і євангеліста Матея можна побачити в парусі нави, в «Стратах апостолів» та у сценах «Страшного суду».

Авторка тексту – Леся Летнянчин, завідувачка відділу пам’яток дерев’яної архітектури

Світлини – Володимир Пограничний, фахівці ННДРЦУ