Феномен підгодівлі диких тварин відносно недавнє явище, котре в українській науці мало досліджене, проте активно залучене до щоденного життя мільйонів людей, і, безумовно, важливий елемент нашого життя, ба більше, це – європейська міська традиція. Так, так, саме містяни почали ділитись їжею з птахами у звичному для нас форматі годівничок. Селяни ж умисно не гостили птахів – проте попри овець, поросят та курей, достатньо поживи знаходили сойки, синиці, дятли, вівсянки. Тож нині, коли саме час пригадати про годівнички для птахів, ми спробуємо дати відповіді на найпопулярніші запитання про підгодівлю.

Найперше, птахи існують на кілька мільйонів років довше, аніж ми з вами, і давали собі раду з різними порами року до того, як ми тут з’явились, тож якщо коротко відповісти на це запитання – ні, птахи не потребують нашої допомоги.

Але!

Такі великі культурно-соціальні феномени нашого життя не можна розглядати коротко, тож ми запрошуємо завітати до нашого відділу природи, а у цій статті ми разом із завідувачем Володимиром Пограничним спробуємо зосередитись на найважливішому.

Чому люди підгодовують птахів?

Насамперед, із вродженого відчуття доброти та потреби допомогти. Так, ця етична причина часто є основою нашої діяльності, і тут важливо не радикалізуватись і вчасно зрозуміти, коли поміч – зайва.

По-друге, аби любуватись птахами з власного вікна. І хоч це звучить дещо егоїстично, але попри наше залюбування пернаті підживлюються у скрутні пори.

І – мода. Так, саме мода на екосвідомість та відчуття причетності до важливого соціального руху мотивує багатьох витрачати час на майстрування годівниць, кошти на купівлю ймовірного корму. Що ж, усі ми – люди, і мода – теж наш соціальний феномен.

Що варто знати перш, ніж почати гостити птахів?

Типова зимова погода: снігопад і пониження температури – один із основних чинників природнього добору, який – не просто завчена фраза з підручника біології, а – тривалий динамічний процес, внаслідок якого популяції тварин гартуються, міцніють, адаптуються й живуть на нашій планеті значно довше, ніж людство. Птахи мають природньо сформований інстинкт пошуку їжі взимку шляхом кочування від лісу до лісу, через чагарники, зарості очерету, а також населені пункти з гостинними годівничками від нас – поспостерігайте за пернатими, це – цікава стратегія комунікації задля життя. Але, підгодовуючи, ми мимовільно приручуємо птахів, привчаємо їх, що в якомусь місці точно буде пожива. Кочування – не що інше, як елемент міграції – фундаментального процесу у Біосфері, і понижуючи кочівну активність, ми нерозсудливо впливаємо на закони природного буття тварин. Зміна міграційного інстинкту – загроза усій екологічній групі птахів! Кочування, хоч і за логікою цивілізованої людини вважається «важким» способом життя, але саме воно забезпечує живим істотам знаходити різноманітну (!) їжу, що надзвичайно важливо! Ми ж не завжди розуміємо наскільки наша підгодівля відповідає природньому раціону птаха. А звикнувши живитись біля годівнички, зграя птахів тривалий час недоодержує важливі компоненти раціону, що робить її менш відпорною на такі погодні обставини як от снігопади й морози.

Крім того, годівниця не лише роздає поживу, але й – постійно збирає різних птахів на маленькій площі. В природі ж птахи в пошуках їжі рухаються широким фронтом і, навіть ділячи природньо здобуту їжу – дотримуються дистанції – ніколи не їдять зі «спільної тарілки». А ще послід, який птахи залишають не годівниці, – це часто джерело хворіб, тому важливо регулярно чистити годівницю.

Тепер про головне: розумний і відповідальний підхід до зимової підгодівлі птахів забезпечить їх додатковим джерелом поживи, збагатить харчовий раціон, і допоможе їм пережити переломний період року, а нам набути яскравих вражень і причасності до Природи – нашої з птахами спільної Матері.

Чим можна пригостити птахів?

Впродовж 18 років завідувач нашого відділу природи Володимир Пограничний спостерігає та аналізує поведінку птахів на годівниці просто з музейного вікна. За цей час до годівнички звертались 13 видів птахів. Проте, лише 6 із них – постійні гості, котрі швидше всього прилетять і до вас у нашому місті та поблизу. Чекайте в гості синиць та сойку, зрідка може заглянути костогриз, а часом й дятли! Більшість із птахів – всеїдні, проте варто пам’ятати, що в харчуванні важлива не кількість, а якість, тому варто бодай спробувати забезпечити різноманіття на годівниці. Вважайте, що одна й та ж їжа може приваблювати зовсім різних птахів, при чому більші, котрі цілком дають собі раду, можуть спокійно забирати у дрібних, котрих власне і закликають підгодовувати, і це теж екологічна даність.

Зернята та злаки

Насіння соняха чи не найбільше полюбляють птахи нашого краю. Варто звертати увагу на розмір зернят, традиційні пшениця, гречка та овес для частини птахів – завелика, згадайте про просо. Або ж зверніться у зоомагазин, більшість мають у продажі збалансований подрібнений корм для підгодівлі птахів.

Горіхи

Насамперед грецькі горіхи. Їх особливо люблять різні синички, проте важливо не забувати розколювати горіх, адже з цим дрібний птах може не дати ради. А ось дятел може вхопити і цілий.

Яблуко/Груша

Шкірка не найкращий варіант, а от огризки цілком добрі, адже це – джерело рідини та вітамінів.

Сало та масло

Обирайте лише домашнє та не солене (!), і цілком ймовірно синиці заглянуть на годівницю.

А от шматки хліба, булочки, пряники, печиво, варені каші та макарони давати не варто.

Хліб – далеко не добрий корм для птахів, як для дрібних, так і качок та лебедів не варто ним пригощати, адже в цьому буде більше шкоди.

Пам’ятайте дбати про чистоту годівниці!

Вважайте, що птахи добре знають, що таке зима, і вміння вижити в цей час – запорука еволюції та міцного генофонду!

Будьте відповідальними та уважними, аби не перетворити поміч у шкоду!

Текст – Зоряна Погранична, завідувачка інформаційно-видавничого відділу, Володимир Пограничний, завідувач відділу природи.

Світлини – Матвій Пограничний, Володимир Пограничний