11 вересня за новим стилем Христова церква вшановує день пам’яті страти Хрестителя Господнього Івана Предтечі – одного з найголовніших святих, про якого Ісус сказав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк), більший від Івана Хрестителя».
Його називають Предтечею тому, що він був попередником Ісуса Христа і пророкував Його пришестя. Пророк жив у пустелі і проповідував хрещення як покаяння для юдеїв, хрестив у водах Йордану Ісуса Христа, тому його називають Хрестителем. Своїм суворим способом життя він давав взірцевий приклад Богоприсвяти та закликав людей до каяття: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом». (Марк. 1:7-8).
Вшануванню Івана Хрестителя присвячена велика кількість християнських свят. Одне з них – Усікновення голови Івана Предтечі – найсумніше, пов’язане з подією страти пророка, в народі його називають Головосіки. У цей день уникають танців і пісень, дотримуються суворого посту та приймають участь у богослужіннях, а ще – не беруть в руки нічого гострого, їжу не ріжуть, а відламують, боячись приказки: «Хто на Головосіки ножем користується, сам без голови може залишитися».
Давні дрогобичани особливо вшановували пророка Божого Івана Предтечу. Його іменем було освячено в 1664 році новий приділ дрогобицької церкви Воздвиження Чесного Хреста, який так і назвали – Предтеченський. Для цього новозбудованого об’єму жупниками, коштом яких утримувався цей храм, було замовлено повний ансамбль стінопису та іконопису, який взявся виконувати з 1664 по 1672 рр. провідний іконописець в регіоні Стефан Медицький. Його син, Іван Медицький наприкінці XVII століття написав ікону «Усікновення голови Івана Предтечі» для дрогобицької церкви Святого Юра.
Сьогодні вона є окрасою експозиції дрогобицької Галереї сакрального мистецтва. Зображення цієї ікони ілюструє момент мученицької смерті Івана Предтечі у в’язниці, про який розповідається у Святому Письмі. Пророк публічно критикував царя Ірода Антипу за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він жив у гріху з Іродіядою, дружиною свого брата Пилипа (Луки 3:19-20). За це Івана спочатку було кинуто до в’язниці, де він перебував 10 місяців, а потім страчено, хоча за свідченнями Йосифа Флавія основною причиною його ув’язнення була діяльність і вплив на маси, що загрожували Антипі. Хоча Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався, однак не зміг порушити дану при гостях клятву у день свого народження. Дочка Іродіяди Саломея настільки сподобалася цареві своїми танцями, що той пообіцяв виконати будь-яке її прохання. За намовою матері Саломея зажадала подати їй на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод послав воїнів до в’язниці, вони відтяли голову Івану і віддали Саломеї, а та – віднесла голову матері (Марка 6: 25-28).
На дрогобицькій іконі «Усікновення голови Івана Предтечі» події відбуваються нібито у внутрішньому дворику ренесансних архітектурних будівель, які символізують подвір’я палацу Ірода Антипи. На передньому плані ікони зображено групу воїнів довкола розпростертого і обезголовленого тіла Івана Предтечі. З його шиї на плити стікає кров. Позаду видно воїна із зухвалим виразом обличчя, брови якого надто підняті вгору як і правий кутик губ, засвідчуючи хижий оскал. Шапка його гостроверха, двоконечна, декорована пір’ям – недоречна і дисонує з моментом страти. Воїн підняв вгору меч правою рукою, а лівою кладе знекровлену голову на таріль.
Праворуч в повний зріст зображений воєначальник царя Ірода, про що свідчить червона накидка – делія. Його обличчя автор виконав гротескно, намалювавши гачкоподібний ніс та надміру закинуту назад голову в позі урочистого очікування,тим самим створивши негативний образ, який занадто запопадливо виконує волю царя. За воєводою видно зовсім молодого воїна, який зі списом у руках нахилив голову і опустив очі. Його образ Іван Медицький ніби протиставляє всім іншим воїнам. Риси його обличчя сповнені смутку та осуду. Він відводить погляд і не спостерігає за подіями.
Ліворуч в повний зріст зображений воїн зі списом, який з нетерпінням і хворобливою цікавістю спостерігає за стратою. Автор наділяє його асиметричним обличчям із загостреною бородою та малими очима. На задньому плані зображено споруду із невеличким вікном. Вона своїми архітектурними формами дуже нагадує тогочасну оборонну вежу – дзвіницю дрогобицького костелу. У вузькому вікні – бійниці Іван Медицький помістив дві жіночі постаті – Іродіяду у своєрідному білому чепці і червоній туніці та її дочку Саломею, чорне волосся якої, вкладене у гостроверху зачіску. Мати з дочкою теж спостерігають за стратою, підступно ховаючись за мурами вежі.
Автор дрогобицької ікони «Усікновення голови Івана Предтечі», ілюструючи сумну подію страти пророка, зумів надати своєму творові особливої настроєвості та символічності, вкладаючи у зображення своє власне бачення цього трагічного моменту, яке водночас відповідало художнім очікуванням замовників цієї пам’ятки – сучасних йому дрогобичан.
Автор – Леся Косаняк, заввідувачка відділу сакрального мистецтва
