Передпразденство Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа випереджає цей великий празник не на один день, як звичайно буває при інших празниках літургійного року, а на п’ять. Свята Церква хоче цим ретельніше приготувати нас до великого дня, коли ми вітатимемо Того, хто спочив у яслах на сіні.
«Наблизився час нашого спасіння, готуйся, вертепе, бо Діва надходить родити! Вифлеєме, земле юдейська, красуйся і веселися, бо з тебе засяє Господь наш! Почуйте гори і пагорби і близькі околиці юдейські, бо надходить Христос, щоб як чоловіколюбець, спасти створеного чоловіка». Такі сповнені радості пісні співають впродовж усього предпразничного циклу.
Можливо, саме у цей день з Назарету пустилися в далеку дорогу Пречиста Діва і святий Йосип Обручник. Вони йшли дуже повільно, минаючи скелясту місцевість. Ішли і молилися до Бога, ішли до Вифлеєму , міста, над яким мала засяяти нова зірка Спасіння над убогим вертепом.
Час передсвяття Різдва Христового – це час, який готує нас до того, щоб і ми думками спішили до Вифлеєму, щоб зустріти новонародженого Спасителя.
«Вифлеєме, готуйся зустрічати Діву і Богоматір Марію, що ось приходить до тебе і приносить дитинку – Христа, споконвіку спів безначального Отцеві і Духові. Вона його родить у вертепі та й після народження далі залишається Дівою».
Час передсвяття Різдва Христового визначений для підготовки наших сердець до приходу Спасителя, для очищення їх від гріхів, для очищення розуму і совісті.
Цей час визначений і для того, щоб батьки приділили своїм дітям більше уваги, особливо в час війни в Україні, для того, щоб розповідати дітям про створення світу, перший гріх Адама і Єви, батьківську любов і братовбивство, про те, що тисячі років треба було чекати на Боже помилування і прощення, і про велике милосердя та невимовну любов Христа, який прийняв на себе всі нужди і приниження, і спочив на сіні в яслах, щоб спасти нас.
Це час, визначений для того, щоб ще і ще раз прославляти Христа і Пренепорочну і Пречисту Діву Марію, котра молиться за нас перед Небесним Престолом, щоб Господь простив гріхи людства і дарував перемогу українському народові, який гідними вустами вітатиме предвічного Бога, що задля нашого спасіння став чоловіком.
Авторка тексту – Леся Летнянчин, завідувачка відділу пам’яток дерев’яної архітектури
Світлини – Володимир Пограничний
