7 серпня – день Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці.

Анна була дочкою священника Матфана і дружини його Марії з роду Ааронового. Праведний Іоаким – з роду царя Давида, якому Бог обіцяв, що від насіння його нащадків народиться Спаситель світу, був чоловіком праведної Анни.

На відпусті кожної літургії обов’язково згадується про богоотців – Іоакима та Анну. 7 серпня особливо згадується як Анна, доживши до 79 років, віддала душу Богу. За своє праведне життя, безліч перенесених скорбот, за її терпіння, непорочність та незлобливість, Господь сподобив її особливої милості – її смерть стала тихим успінням, мирним сном, після пробудження з якого вона отримала нове життя з Богом.

Подружжя Іоакима та Анни жило в Назареті Галилейському. Після двадцяти років сімейного життя у них не було дітей, про що вони дуже сумували. Але вони не нарікали на Бога і зі смиренням переносили безпліддя, яке вважалося ганебним у давніх іудеїв. Одного разу під час великого іудейського свята дари праведного Іоакима, принесені Богу в стародавній єрусалимський храм, не були прийняті ізраїльським первосвящеником Іссахаром, котрий вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богові. Праведний Іоаким подався в пустелю, де постився сорок днів і ночей, перебуваючи в молитві. У цей час праведна Анна також молилася Богу і просила дарувати їй дитя. Вона дала обітницю, якщо буде у них дитинка, посвятить її Богу.

Молитва святого подружжя була почута – Ангел сповістив, що народиться у них Донька, яку благословить і шануватиме весь рід людський. За терпіння, велику віру і любов до Бога та одне до одного Господь послав Іоакимові та Анні велику радість. Під кінець їхнього життя у них народилась дочка. За вказівкою ангела Божого було дано їй ім’я Маорія, що єврейською означає Пані, якій було визначено Богом бути Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу. Коли Діві Марії виповнилось три роки, благочестиві батьки виконали свою обітницю – повели її в Єрусалимський храм і посвятили Богові.

Св.Іоаким помер через кілька днів після введення в храм своєї доньки, а праведна Анна через два роки після нього, проживши свої останні роки в молитві і смиренні при Єрусалимському храмі, де доживши до Благовіщення Пресвятої Діви Марії. При правлінні царя Юстиніана в Девтере побудували храм на її честь. Пізніше її мощі та покривало (омофор) перевезли до Константинополя.

Шановні дрогобичани та гості міста, відвідавши церкву Святого Юра, ви зможете побачити зображення праведних Іоакима та Анни в іконостасі Введенського приділу.

Авторка тексту- Леся Летнянчин, завідувачка відділу пам’яток дерев’яної архітектури

Світлини – Володимир Пограничний