«Петро Конашевич гетьманив на славу, його рицарство знають усюди по праву…», – це рядки панегірика «Вірші на жалосний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, гетьмана війська Запорозького», виголошеного студентами Київської братської школи на його похороні «в неділю провідну року Божого тисяча шістсот двадцять другого».
Видатний козацький гетьман упродовж життя очолював переможні морські походи козаків до берегів Криму і Туреччини. Тож козацькі чайки, які раптово з’являлися біля стін Стамбула, викликали у ворога справжній жах.
Згадаймо, що саме під командуванням Петра Конашевича-Сагайдачного Військо Запорозьке у складі польської армії ледве не захопило москву! «І північний буде край також пам’ятати довго рицарство його, бо їм дався знати!».
Його талант полководця допоміг під Хотином перепинити туркам шлях у Європу. За успішні військові дії Петро Сагайдачний отримав із рук королевича Речі Посполитої Владислава нагородний меч, який у той час означав визнання високого суспільно-правового становища гетьмана та заслуги козацтва в обороні від турецької та московської загрози – «славу вічну для себе отак набуває рицар, котрий сміливо свій край захищає». А ще Петро Сагайдачний відновив православну ієрархію і був меценатом православних братств та братських шкіл.
Та як насправді виглядав славетний запорозький гетьман із Самбора (або його околиць) Перемишльської землі Руського воєводства?
До нашого часу дійшло тільки одне автентичне графічне зображення Петра Сагайдачного із книги Касіяна Саковича «Вірші на жалосний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.).
Цікавий портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, створений Володимиром Козакевичем на початку ХХ століття, можна побачити у відділі історії музею «Дрогобиччина». Художник, ретельно вивчивши старовинні гравюри та описи, створив образ сильної людини зі складним характером та готовністю до дії. Зображення гербового знаку П. Конашевича-Сагайдачного «Побог» свідчить, що гетьман походив із родини дрібних українських шляхтичів православної віри, причому прізвисько Конашевич – патронімічне, утворене від імені його батька. А на етимологію козацького іменування красномовно вказує сагайдак зі стрілами.
Нині гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний втілює образ гідного лицаря та мудрого політичного діяча. Пам’ятники видатному козацькому гетьману початку XVII століття встановлено у столичному Києві, містечку Хотині на Чернівеччині та селі Кульчицях на Самбірщині. Проте згадаймо, що пам’ятники П. Сагайдачному в Севастополі (що нині знаходиться в Харкові) та в Мангуші неподалік Маріуполя були демонтовані російськими окупантами. Мабуть, вони дотепер не можуть забути тверду руку гетьмана-полководця та гучні перемоги козаків над московитами, бо ж «рицарство славніше в світі не буває, як військо Запорозьке, що врага жахає».
Козацькі традиції та звитягу нині гідно продовжують солдати та офіцери Збройних Сил України, які й переможуть армаду агресивного північного сусіда. Символічно, що 20 квітня 2022 року у Софійському соборі в Києві благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, у 400-у річницю від дня смерті, було проголошено покровителем українського війська.
Авторка тексту – Зоряна Кордуба, завідувачка відділу історії
Світлини із відкритих джерел та із музейної колекції.
