Вперше в нашій історії українці так спільно і одностайно на весь світ і самі собі сказали: «Так, підтверджую Акт проголошення незалежності України». Вперше ми усі разом заявили, що прагнемо жити поза Совєтською імперією у своїй суверенній українській державі. Саме цей Референдум додав наснаги і впевненості тодішнім очільникам молодого демократичного політикуму та вчорашнім партійним функціонерам активізувати процеси національного відродження та державотворення.

Сьогодні ми хочемо поділитись з вами кількома артефактами, пов’язаними з тим, як відбувався Референдум 1 грудня 1991 року безпосередньо у Дрогобичі.

Фотохроніка процесу голосування.

Світлини, створені музейним фотографом В. Гаврилюком, демонструють сьогодні, як вперше дрогобичани обирали очільника держави і безпосередньо впливали на хід історії України. Мешканці центральної частини міста, зокрема вулиць Юрія Дрогобича, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, роблять свій вибір. Ці чорно-білі негативи – яскраві свідчення того, як Дрогобич переживав цю непересічну подію.

Агітаційні листівки.

З моменту відновлення незалежності й до зимового референдуму в українському суспільстві активісти та громадські діячі розгорнули винятково масштабну промоційну діяльність. Найрізноманітніші агітки, заклики підтримати проголошення незалежності, брошури та листівки, які переконували українців: незалежність – єдиний правильний шлях. У нашій колекції збережені практично усі основні тематичні взірці – від пояснень економічних переваг до подарункових наборів мистецьких листівок. Проте, одна надзвичайно цікава й актуальна понині – лаконічна невеликого формату з особливо мотивуючим написом «Немає більшої ганьби, ніж вибрати неволю». Цю листівку до нашої колекції передав тоді молодший науковий працівник, а нині завідувач відділу природи Володимир Пограничний, який майже випадково знайшов її у дворі церкви села Труханів, перебуваючи у музейній зоологічній експедиції.

Запрошення на вибори Президента України та Всеукраїнський референдум.

У грудні 1991 року дрогобичани, як і всі українці, вперше обирали президента. Для проведення референдуму та виборів по всій Україні було створено 34 093 дільниці та роздано більш, як 37 мільйонів запрошень. Одне з них, виписане на ім’я дрогобичанки, яка в той час працювала в музеї, нині зберігається у фондовій збірці. Маленький символічний клаптик з висоти сьогоднішнього дня такої дорогої усім нам історичної події, яка утвердила самостійний шлях України.

Вечір 1 грудня 1991 року був, мабуть, незабутнім і дуже хвилюючим для багатьох наших земляків та українців по всьому світу. Уже за кілька днів питання легітимності відновлення незалежності вирішили більш, як 90% ствердних відповідей наших громадян – «Так, підтримую», і розпочався процес визнання нової держави на міжнародній політичній, економічній та культурній арені.

Сьогодні, 30 років по тому, вечір 1 грудня ми проживаємо кожен зі своїми турботами і різним настроєм у своїй державі, яка продовжує утверджуватись, долаючи найрізноманітніші виклики. Але попри все ми постійно нагадуємо собі і світу – «Так, підтримую!»…

Автор – Зоряна Погранична

Світлини – Матвій Пограничний