Серед великої кількості скарбів графа Кароля Лянцкоронського, що експонуються в Палаці мистецтв, найбільше приваблюють відвідувачів основні атрибути захисту воїна. Це шолом та щит XIX століття (Польща), які є копіями парадних обладунків короля Франції Генріха II Валуа (1547-1559 рр.).

Генріх II, відомий як герцог Орлеанський, був великим монархом з династії Валуа. Він, як і його батько Франц І, сприяв розвитку культури епохи Відродження. Король брав активну участь у проєктах, які розпочав батько Франциск I, зокрема, завершив перебудову і реставрацію королівського замку в Луврі, а також перетворив його на вишуканий палац у стилі Відродження.

Генріх ІІ був відомий своєю пристрастю до лицарських обладунків, які, на його думку, мали не тільки захист, а й були витвором мистецтва. Тож він замовляв їх у найвідомішого французького гравера, дизайнера епохи Відродження – Етьєна Делона. Етьєн працював медальєром королівського монетного двору та виконував доручення й замовлення короля. Обладунки, виконані гравером Делоном, є одні з найвишуканіших і найскладніших серед збережених французьких парадних обладунків.

Шолом кінець XIX століття. Польща. залізо, карбування, сріблення.

Шолом є копією парадного шолома XVI століття короля Франції Генріха II. Оригінал зберігається в музеї Лувр (Франція). Шолом, який експонується у нашому музеї, виготовлений із заліза, лицевий бік покритий міддю та шаром срібла, що надає виробу старовинного вигляду.

Шолом належить до типу “бургонет”, назва якого походить від назви регіону Бургундія (територія якої разом із частинами Італії та Швейцарії входила до Бургундського королівства). Цей тип шолому швидко поширився по всій Європі. Він забезпечує максимальний захист голови від ворожого удару.

Шолом має округлу витягнуту назад форму, спереду – класичну гостроносу, що ділиться на верхнє та нижнє забрала. Оскільки два забрала у шоломі є рухомі, то при необхідності можна було б підняти його та відкинути назад на потиличну частину і знову опустити. Забрала з двох боків закріплені на одному ж шарнірі до задньої частини шолома, а спереду між собою з’єднані штифтом, який служить для повного захисту обличчя, залишаючи тільки вузькі горизонтальні прорізи для очей.

Нижня частина шолома – наборідник, що утворює подобу забрала і повністю закриває підборіддя. З двох боків закріплений на гачки, а для кращої фіксації пристібається ще й спереду до нижнього забрала. Для додаткового захисту шиї, горла та ключиць є вбудований горжет, що від французького слова означає “горло”, або нашийник. Він складається з кількох роздільних сталевих пластин, що вільно обертаються навколо шиї, при цьому забезпечують рухливість голови. Зверху шолом доповнюється високим гребенем, що тягнеться від лобової до потиличної частини. Гребінь виконував роль міцності та опори. Саме в епоху Відродження гребінь на шоломі додавав естетичної привабливості та вказував на соціальний статус й багатство його власника.

Шолом має складний рельєф, що зображує міфологічні та античні сцени, напівоголені постаті богів, амурів в динамічних позах, геральдичні та рослинні мотиви.

Поверхня шолома зображує батальну сцену битви римських воїнів, що відтворює боротьбу давньоримських полководців Юлія Цезаря та Помпея Великого. У верхній частині над забралом зображено обличчя з кучерявим волоссям, що нагадує міфологічного персонажа – Медузу Горгону. Навколо обличчя стилізовані завитки у вигляді змій, які, переплітаючись з волоссям, утворюють декоративні візерунки.

З двох боків від Горгони – крилата богиня перемоги Ніка з витягнутими руками, немов благословляє, або веде вперед. У руках вона тримає пальмову гілку та листя лавра, що є головними атрибутами давньогрецької богині. У нижній частині шолома – антична сцена з кількома постатями в класичних шатах біля колон чи храму, що зображує жертвопринесення. На бічній стороні шолома – чоловіча фігура з довгою бородою, що нагадує бога моря Нептуна або Посейдона, в руках якого священний тризубець як символ влади над морями. Обладунок прикрашений фігурками маленьких амурів, що надають відчуття руху та енергії рельєфній композиції.

Кожна сцена та фігури обрамлені рослинними мотивами у вигляді завитків, листя аканту, виноградної лози, що переплетені з іншими декоративними елементами, притаманними для епохи Ренесансу, які були символом безсмертя, процвітання та вічного відродження.

Щит металевий, ІІ половина XIX століття. Польща. Залізо, чорний метал, карбування, гальванопластика, сріблення.

Щит є копією парадного щита короля Франції Генріха II, створеного близько 1555 року, ймовірно, гравером Етьєном Делоном. Оригінал зберігається в Метрополітен-музеї (Нью-Йорк, США). Щит виготовлений із заліза, лицевий бік покритий міддю та сріблом. Щит овальної, що нагадує краплю, опуклої форми, з загостреним нижнім кінцем. У центрі щита зображено детальну сцену битви з численними фігурами воїнів з мечами, луками та щитами в руках, одягнені вони в античні обладунки. На задньому плані – намети, шатра, що вказують на військовий табір або облогу.

Проте, вважається, що сцена зображувала перемогу полководця Ганнібала Барки і карфагенської армії над римлянами у битві при Каннах, 216 р. до н.е. Ймовірно, це був натяк на боротьбу Франції проти Священної Римської імперії германського народу в той період.

У верхній частині щита видно обличчя, що нагадує міфологічну Медузу Горгону, яку часто зображували на античних обладунках, щитах як символ захисту та страху перед ворогом. Внизу – рельєфна композиція, де в центрі – обличчя бородатого чоловіка, можливо, античного бога Нептуна або духа природи. З обох боків від нього – оголені фігури, що відображають людей чи міфологічних персонажів. Навколо центральної сцени декоративне обрамлення, в якому зображено маленькі фігурки, що нагадують міфічних істот, комахи, а також атрибути воїнів (зброя,колісниці) та різні декоративні візерунки, що було традиційним для мистецтва епохи Відродження.

Край облямований орнаментом, що нагадує витий шнур або мотузку, а заклепки, що розміщені одна за одною слугували теж декорацією.

Складна конструкція, висока деталізація та художнє карбування металу свідчить про те, що елементи обладунків, виготовлені для короля Франції Генріха II Валуа, були предметом розкоші та відображали багатство й велич самого монарха.

Завдяки методу гальванопластики, поширеного в XIX столітті, стало можливим створити точні копії парадних обладунків – шолому та щита, що колись були в колекції Генріха II, а сьогодні – розкішними експонатами у нашому музеї.

Авторка тексту – Наталія Мороз, молодша наукова працівниця відділу європейського мистецтва.

Світлини – Ігор Фецяк, а також з музейного архіву.