Святий Апостол Юда був одним із 12 апостолів. Він народився в Назареті та походив із племен Давида і Соломона, був сином від першого шлюбу Йосифа Обручника та Саломеї, доньки Огія, сина Єверехіїного, брата первосвященика Захарії, батька Іоана Предтечі. Юда був також братом апостола Якова.

Після зради Юди Іскаріота ім’я Юда стало вважатися не лише опальним, але й ганебним та непристойним, і християни його взагалі старалися не вживати, тому і Юда, брат Ісуса став називати себе або Юдою Яковим (Лк. 6.16), або Леввієм, що названий Тадеєм ( Між.10.3.), а у апостола Марка він згадується просто як Тадей.

Вибране Юдою ім’я Леввій (від арамейського “леб” – серце) характеризує Юду як людину тиху, делікатну і сердечну. Слід зазначити, що спочатку Юда не сприйняв Христа, як брата, про що свідчить те, що коли Йосиф, якому була обручена Марія, ділив між синами-спадкоємцями свою землю після повернення з Єгипту, троє його старших синів не схотіли прийняти Ісуса у спільне володіння, оскільки той був народжений від іншої матері, лише Яків розділив з Ісусом свою частку батьківського наслідку. Очевидно, усвідомивши свою провину, Юда не насмілювався називати себе братом Господнім, а лише “слугою Ісуса Христа, братом Якова”.

Про таке маловір’я Юди згадує св. Іоан Богослов: “бо і брати його не увірували в нього (Ів.1;8)”.
Але згодом Юда усвідомив усе ж таки, що Христос і є тим очікуваним Месією та увірував у Христа як Спасителя.

Після Вознесіння Господнього Юда у числі 12-ти апостолів пішов проповідувати Євангеліє. Про це згадує церковний історик Никифор: “Божественний Юда, що не Іскаріотський, а інший, якому було двояке найменування, Тадей, син Йосифа, брат же Якова, скинутого з даху храму Єрусалимського, проповідував Євангеліє і поширював християнство спочатку в Юдеї, Галилеї, Самарії, Едомі, потім в Аравії, Сирії та Месопотамії, нарешті прийшов у місто Едесу, що належало, царю Авгарю, де ще раніше проповідував Євангеліє інший Тадей, із семидесяти. Тут Тадей виправив і закінчив те , що не було виконане його попередником”.

Існують версії, що святий апостол Юда проповідував християнство в Персії, де і було написано грецькою мовою Соборне Послання. Приводом для його написання стало те, що серед віруючих з’явилися люди, які під виглядом християнської свободи чинили різні беззаконня. У цьому Посланні ми бачимо багато повчань та глибоких думок.

Проповідуючи Євангеліє, Юда навернув до християнства дуже багатьох язичників, що не сподобалось язичницьким жерцям. Вони схопили Юду і після численних катувань розіп’яли на хресті та проникали тіло стрілами.

Стверджують, що на території вірменського монастиря святого Тадея на північному заході Ірану і досі знаходиться могила, яка за переданнями і належить апостолу Юді.

У Дрогобицькій церкві Святого Юра, що є відділом пам’яток дерев’яної архітектури музею “Дрогобиччина”, зображення святого мученика апостола Юди можна побачити в апостольських рядах іконостасів церкви Юра та Введенського приділу, а також у монументальних сценах “Страшний суд” та “Страсті апостолів”.

Автора тексту – Юлія Лаврись, наукова працівниця відділу пам’яток дерев’яної архітектури.

Світлини – Володимир Пограничний.