З нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки та 110-ї річниці створення драми-феєрії «Лісова пісня», яку вважають прообразом фентезі в українській літературі, у Палаці мистецтв було відкрито виставку, присвячену одному з найпопулярніших творів письменниці. Про історію написання цього поетичного шедевру розповідала старший науковий працівник музею Любов Васильків.
У 1911 році, перебуваючи в м. Кутаїсі на Кавказі через загострення хвороби і сумуючи за Батьківщиною, Леся Українка написала «Лісову пісню» всього за два тижні. Ідея створити драму була навіяна народними легендами та міфами, спогадами дитинства про рідний край. У листі до матері Леся писала: …Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами…
На відкритті перед глядачами постала юна Мавка у виконанні Сніжани Борис, вихованки «Театру мод» при Палаці дитячої та юнацької творчості (керівник Світлана Бульбах). Монолог Мавки юна акторка представила у незвичайному вбранні лісової красуні, створеного із сучасних матеріалів. Яка «Лісова пісня» без сопілки? Вона звучала. Щоправда, не в руках Лукаша, а талановитої і незмінної учасниці наших імпрез – Орисі Сивохіп, керівника гуртка народних інструментів при Палаці дитячої та юнацької творчості.
«Лісова пісня» Лесі Українки цього дня була представлена і колоритним полотном Народного художника України, видатного майстра ткацтва, неперевершеного Михайла Біласа.Органічним доповненням свята стала невелика виставка експонатів із фондів музею та артефактів дрогобицького колекціонера та краєзнавця Володимира Садового, а також рушники та вишиванки з батьківщини Лесі Українки.
Ще ніхто не прокоментував. Ви можете бути першим!