Фотовиставка “SВідомі” Наталії Буряк та Миколи Козлова

“А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну гей, гей, розвеселимо!”

Цією легендарною піснею відкрили фотопроєкт “SВідомі” у Палаці мистецтв. Це виставка понад 40 портретів героїв, волонтерів, людей, які своєю працею борються за перемогу України. 

Завідувачка відділу європейського мистецтва Леся Хомич привітала гостей та представила авторів фотопроєкту. Наталія Буряк – ідейниця, координаторка волонтерського об’єднання “Опір Самбір”. Микола Буряк – фотограф, волонтер.

Пані Наталія поділилась ідеєю проєкту: від задуму і тим як зараз ця ініціатива продовжується. Це проєкт, який утверджує життя у війні і розповідає про людей, які 12 років задають собі питання: “якщо не я, то хто?” Він є проявом поваги та вдячності тим, хто боронить і тримає Україну щодня.

Молитву за полеглих Героїв та за воїнів, що тримають наше небо висловив о. Ігор Цмоканич.

З побажаннями, щоб цей проєкт побачили і в інших містах та країнах виступив начальник Управління культури та розвитку туризму Володимир Ханас. “Погляд, що зафіксований у цих портретах – впевненість, надія і віра у перемогу. Тому ці світлини як носії нашої культурної дипломатії мають бути представлені і у інших країнах. Щоб всі, хто допомагає Україні розуміли, що ця допомога потрібна”.

Це проєкт, де кожна світлина говорить очима людини, що творить нашу спільну історію і наше майбутнє. Фотограф Микола Козлов є автором майже усіх світлин проєкту, – “то велика честь пронести крізь себе і почути ті “зафіксовані” моєю камерою життєві історії”.

Найзворушливішим моментом стало нагородження Івана Максиміва за оборону міста Часів Яр. З гордістю та надією військовий капелан Андрій Вітрів вручив нагороду матері Софії. 

Особливістю виставки було те, що на відкритті серед гостей можна було побачити тих, хто є на світлинах: Анатолія Голованя, Михайла Херувима, Василя Спанчака, Романа Русина, Надію Харабуру, Оксану Чіпак, Андрія Вітріва.

Усі історії зазвували проникливіше через вокал Анастасії Чубінської – солістки Львівської національної філармонії ім. М. Скорика та Оксани Чіпак (Оксана Сопілка) – волонтерки, учасниці благодійних концертів та акцій на підтримку ЗСУ. 

Рядки з пісні “І ти з війни прийдеш – ми станем на рушник…” ще раз утверджує нашу віру, заради чого потрібно йти далі, бо іншого шляху у нас немає. 

Це проєкт який не має крапки. Він живий, історії поповнюються. Він резонує з суспільством підсилюючи свою соціальну складову: у селфі-дзеркалі кожен може задуматись “де на цих світлинах я?”

Авторка тексту – Тетяна Жолтанецька.

Світлини – Ігор Фецяк.

Поділитись з Друзями