Відповіді на запитання фотовікторини “Музейний ерудит. Козацька доба!”

Вітаємо переможців вікторини “Музейний ерудит. Козацька доба!”

До вашої уваги відповіді на запитання вікторини та підписи до музейних пам’яток:

1.

Козацьке військо використовувало вогнепальну зброю, тому його і називали «огнисте військо».

2.

Перше писемне джерело про дії козаків датується 1489 роком («Польська хроніка» Мартіна та Йоахима Бєльських).

3.

Наш краянин Петро Конашевич-Сагайдачний навчався в Острозькій академії.

4.

Клейноди, що засвідчували адміністративну автономію Війська Запорізького, польський король Сигізмунд ІІІ вперше вручив гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному перед московським походом 1618 року.

5. 

Військо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного під Хотином вперше зіткнулося із бойовими слонами, які були в складі османської армії.

6.

Турецький султан Осман ІІ лютував через успішні дії козаків під проводом Петра Сагайдачного під Хотином.

7.

В історії Дрогобича відомо про два пам′ятники гетьману Богдану Хмельницькому. Один із них було встановлено у 1956р. у парку імені Б. Хмельницького біля озера і до нині не зберігся. Другий монумент гетьману, який у той час планувалося встановити перед адміністративним будинком нафтопереробного заводу, постав вже у 1991 році під назвою «пам′ятник Козацької слави» на території військової частини на вул. Трускавецькій.

8.

Як свідчать джерела, у XVII-XVIII ст. на озброєнні костела – головної оборонної споруди Дрогобича – були гармати та органки (пищалі).

9.

У 1979 році на оборонній вежі-дзвіниці костелу св. Варфоломія було встановлено художньо-меморіальну таблицю (скульптор Е. Мисько) на згадку про події часів Хмельниччини.

10.

Іллінську церкву в Суботові та портрет гетьмана Богдана Хмельницького зображено на 5-гривневій купюрі.

11.

У вересні 1648 року запорозький полковник Максим Кривоніс з військом вперше в історії Львова взяв штурмом Високий Замок.

12.

Святий Йоан з Дуклі увійшов в історію Львова як покровитель міста. За легендою, саме його поява на небесах перед військом Богдана Хмельницького врятувала місто від облоги.

13.

Серед учасників віденської кампанії 1683 року були правобережні полковники Семен Палій та Захарій Іскра – «богатирі з-під Відня».

14.

Датування російської монети та зображені ініціали навівають сумні спогади про зруйнування за наказом катерини ІІ Запорізької Січі у 1775 році. Кошового суддю та військового писаря було заслано до Сибіру, а кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі.  Як писав Тарас Шевченко: «Що тая цариця – лютий ворог України, голодна вовчиця!…^»

15.

Ілля Рєпін зобразив в образі запорозького полковника Василя Тарновського (молодшого), який заповів свою чудову збірку українських старожитностей Чернігівському губернському земству. На основі його колекції у 1902 р. у спеціально збудованому приміщенні був відкритий Музей українських старожитностей В. Тарновського (нині Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського).

16.

«Шабля не рубає, куля не влучає, вороже око не бачить» козака-характерника, адже йому приписувалося володіння магічними силами і невразливість до зброї.

Дякуємо усім учасникам! Запрошуємо відвідати усі відділи нашого музею!

Авторка тексту – Зоряна Кордуба, завідувачка відділу історії

Поділитись з Друзями