Третя неділя Великого посту носить назву Хрестопоклонна. На всеношній суботній літургії зі Святилища виноситься напрестольний хрест і читається уривок з Євангелія від Марка про самозречення для слідуванням за Христом.
Хрестопоклонна неділя – це половина великого посту, який також символізує собою і вихід ізраїльського народу з єгипетського рабства.
Напрестольний хрест, що упродовж усього тижня є для поклоніння на тетраподі, є символом Животворящого Хреста Господнього, на якому було розвинено Ісуса та водночас символом Воскресіння, спокути гріхів, духовної стійкості та перемоги над смертю. У цей день проводиться особлива літургія перед прикрашеним квітами хрестом.
Хрест є древнім християнським символом, який вказує на знаряддя страти Христа. Саме розп’яття було одним із найпоширеніших способів страти у Римській імперії, і в той час багато послідовників Ісуса прийняли услід за своїм учителем таку смерть.
У богослов’ї хрест є символом перемоги життя над смертю і праведності над гріхом.
Існує багато різновидів хрестів: натільні хрестики даються дитині при хрещенні, священики носять особливий наперсний хрест поверх священичого облачення, існує також архієрейський хрест, який разом із Панагією, образом Богоматері носять вищі Чини духовенства. Також особливий хрест кладуть біля Євангелія на престолі, він носить назву напрестольний хрест.
В іконографії в ранньохристиянські часи зображення хреста не мало широкого застосування, більш популярними були зображення риби чи агнця. Хрести були простими, двохраменними. І лише з VIII-IX ст. хрести почали масово використовувати для прикрашання храмів. Тоді ж і почали виникати різні типи християнських хрестів. Найрозповсюдженішим став хрест Голгофи. В Його основі зображено череп і кості, які є символом могили Адама. А згідно біблійних переказів Голгофа (череп) і є могилою Адама, тому кров розіп’ятого Христа, стікаючи на останки Адама, є викупленням первородного гріха.
Такий тип хреста можна побачити у монументальних розписах церкви Святого Юра в сюжетах “Страсті Господні”, акафісних сценах, сценах “Страшного суду”. Згодом зображення Христа стали доповнюватися фігурами предстоячих – Богородиці, Іоана, Марії Магдалени, римських воїнів. Такий тип розп’яття вінчає іконостас церкви Святого Юра у монументальному сюжеті “Мистецтво помирати” та монументальній сцені “Розп’яття Христа” східної стіни Введенського приділу церкви.
Окреме місце слід відвести хрестам на п’яти куполах церкви. Слід зазначити, що саме ці куполи символізують: центральний – Ісуса Христа, а 4 хрестоподібно – 4 євангелісти. Важливою деталлю на куполах церкви є те, що вони поєднують в собі кілька геральдичних символів: гама-хрест, або ж гамадіон, який символізує Христа, як наріжний камінь церкви. Його можна побачити на облаченні священиків православної церкви; хрест із листям конюшини (трилистник), хрест Боттоні, де лист конюшини є символом Трійці. Такий хрест використовується для позначення воскреслого Христа.
Над вівтарною частиною храму на куполі можна побачити один із різновидів хреста Голгофи, чи хреста сходження. Над куполом північного крилосу є геральдична символістика хреста коптів, де чотири промені є символами чотирьох цвяхів, які використовувались для розп’яття Ісуса Христа. Також промені на інших купольних хрестах символізують 12 апостолів та Божественне світло Євангельського вчення.
Півмісяць (цата) на хрестах також має декілька значень – Вифлеємська колиска, ясла, де було покладено новонародженого Ісуса; чаша Грааля (євхаристійна чаша), а також ще одним символом півмісяця є якір, на якому тримається світ. Зображення півмісяця в іконографії є символом царської влади, тому хрести з півмісяцями на куполах вказують на приналежність храму Царю над Царями.
У церкві Святого Юра, що є відділом пам’яток дерев’яної архітектури нашого музею можна побачити не лише унікальні розписи XVII ст., а й форми хрестів на куполах та розписах храму.
Авторка тексту – Юлія Лаврись, наукова працівниця відділу пам’яток дерев’яної архітектури.
