Відділ історії

Структура експозиції

Відділ історії складається з 14 експозиційних залів, що розповідають про історичні епохи та особливості локального політичного, економічного, соціального та культурного життя краю від найдавніших часів і до сучасності.

Перший поверх

На першому поверсі розташовані зали, присвячені історії краю від найдавніших часів.

• В експозиційному розділі первісного суспільства представлено пам’ятки, знайдені під час археологічних розкопок, які відтворюють різні епохи розвитку людства: від палеоліту до раннього заліза. Тут можна побачити різноманітні знаряддя праці із каменю, міді, бронзи, заліза та найдавніший із відомих на території Прикарпаття глиняний посуд із поселення неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки. Експонуються також остеологічні рештки мамонта, шерстистого носорога, печерних лева та ведмедя, знайдені на території Дрогобицького передгір’я. Захоплює унікальний Самбірський скарб бронзових речей кінця доби бронзи, знайдений у 1929 році.
• Зал давньої історії знайомить із матеріалами періоду Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Представлені археологічні знахідки з давньоруського городища у с. Ступниця Дрогобицького району (ІХ-ХІ ст.) та передмістя давнього Звенигорода (ХІ- ХІІІ ст.). Увагу відвідувачів привертає літографія А. Пилиховського «Коронація Данила», яка є яскравою ілюстрацією знакової історичної події – підтвердження Данилом Галицьким статусу Галицько-Волинської держави як королівства та гідної спадкоємниці Київської Русі. Також можна побачити пам’ятки, що висвітлюють історію Дрогобича, який вже у XIV ст. був одним із головних центрів солеваріння у Перемишльській землі, а в 1422 р. місту було надано привілей на Магдебурзьке право. Серед музейних експонатів – макет герба ХVІ-ХVІІІ ст. із зображенням 9 традиційних топок солі, а також ця оригінальна мірка, відбитки печаток із документів XVI-XVIII ст., частина дерев’яної водогінної труби та залишки частоколу міста XVII ст. Унікальною є грамота про підтвердження магдебурзького права м. Самбора австрійською владою (1782 р.).
• У наступному залі експонуються речі, що характеризують розвиток цехового ремесла і торгівлі та його вплив на побут містян. Відвідувачі можуть оглянути цехові емблеми та оригінальні вироби давніх майстрів Дрогобича і Самбора, хоругву ткачів м. Фельштина (нині с. Скелівка Старосамбірського району). В експозиції представлено колекцію монет XIV-XIX ст., дерев’яну громадську касу XVI ст., різноманітні ваги XVIII-XIX ст., привізні речі з Європи. Цікава добірка матеріалів про Юрія (Котермака) Дрогобича – середньовічного вченого ХV ст., автора першої вітчизняної друкованої книги «Прогностичне судження…» (1483р.), та сучасне мистецьке осмислення його постаті у скульптурній композиції Марії Куси-Боньковської. Окремої уваги заслуговує зал, присвячений козацькій добі та опришківському руху, зокрема вихідцям із Дрогобиччини – козацькому гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному та Юрію-Францю Кульчицькому – герою оборони Відня 1683 року. Чисельні експонати висвітлюють розвиток нафтовидобувної, озокеритної та солевидобувної промисловості у ХІХ – поч. ХХ ст.: знаряддя праці, документи, світлини, а також контрольний годинник із прохідної найбільшого у тогочасній Європі дрогобицького нафтопереробного заводу «Польмін». Особливе місце в музеї займають реліквії, пов’язані з життям та діяльністю визначних письменників Дрогобицького Підгір’я. Представлені світлини, документи і прижиттєві

• Чисельні експонати висвітлюють розвиток нафтовидобувної, озокеритної, соляної промисловості у ХІХ-поч. ХХ ст.
• Особливе місце в музеї займають реліквії, пов’язані з життям та діяльністю визначних мистців, громадських діячів та активних учасників визвольного українського руху на Дрогобиччині, зокрема особисті речі, світлини, портрети, прижиттєві видання Івана Франка, Стефана Коваліва, Уляни Кравченко.

Другий поверх

Піднімаючись сходами на другий поверх, відвідувачі музею мають можливість оглянути світлини знаного дрогобицького фотомайстра В. Становича. Експозиційні зали на 2-му поверсі присвячені визвольному руху та етнографічним скарбам музею.

• Група експонатів висвітлює боротьбу за незалежність і становлення Української держави, діяльність ОУН-УПА. Експозиційний розділ про діяльність УПА, окрім речових та фотодокументальних матеріалів, доповнює діорама-макет «Повстанська криївка», створена на основі спогадів Командира УПА Степана Стебельського (псевдо «Хрін») «Зимою в бункрі».
• Експозицію про життя і діяльність полковника Січових Стрільців, Голови Проводу ОУН Андрія Мельника в 1997 р. було розгорнуто в окремій меморіальній кімнаті, єдиній в Україні. У цьому залі відвідувачі мають можливість оглянути особисті речі, фотографії та документи Андрія Мельника, передані для музею Головою Проводу ОУН, Президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком.
• До першої річниці трагічних подій на Майдані створено постійно діючу експозицію під назвою «Воїни Гідності і Свободи», де висвітлюється участь наших краян у подіях Революції Гідності та зоні АТО і ООС. Даний фотодокументальний проект – це світлини (широкоформатний друк), а також артефакти Революції гідності та зони бойових дій: щити, зброя, балаклави, шоломи, бронежилети, військові трофеї, відзнаки, агітаційна друкована продукція, бойові знамена та особисті речі сучасних героїв.
• 25 червня 2013 року музей за сприянням міської влади створив історико-меморіальний комплекс на території колишньої катівні НКВС, де в 1939-1941 рр. відбувались масові страти мешканців Дрогобиччини, так званих «ворогів народу». У двох колишніх камерах розгорнута експозиція в пам’ять про жертви комуністичного терору, де можна ознайомитись із фотознімками, протоколами допитів, анкетами арештантів, спогадами очевидців. Мовчазними і, водночас, промовистими свідками трагедії є особисті речі ув’язнених. Моторошним нагадуванням звірств є знаряддя тортур, зброя та криниця-могила, куди скидали закатованих.
• Окремий зал присвячений трагічній сторінці історії України – Голодомору 1932-1933 років. Фотодокументальна виставка висвітлює тогочасні події на Наддніпрянщині, а також ставлення громадськості Галичини до української трагедії. Надзвичайно цікавою є етнографічна збірка, яка знайомить із народними промислами та ремеслами Бойківщини. Відвідувачі, зокрема, можуть оглянути зразки бойківського вбрання і традиційної вишивки ХІХ-ХХ ст., які вражають різноманітністю візерунків та мистецьким поєднанням кольорів.

• Окремий зал, присвячений трагічній сторінці історії України – Голодомору 1932-1933 років.
• Надзвичайно цікавою є етнографічна збірка, де можна побачити, зокрема, зразки українського народного одягу та вишивки ХІХ-ХХ ст.

І хоч у назві музею уже немає терміну «краєзнавчий» – ця тематика присутня у всіх експозиційних розділах. Вона несе не тільки пізнавальний, але й патріотичний, виховний аспект, який сьогодні є особливо актуальний. Все побачене справляє незабутнє враження і допомагає глибше зрозуміти історію нашого краю.

Тематичні екскурсії

10 експонатів, які варто оглянути у Відділі історії