Засідання Міжнародної реставраційної ради Місця Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

З того часу, які вісім церков в Україні та вісім у Польщі увійшли до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як один об’єкт, триває постійна комунікація та співпраця між інституціями та установами з обох сторін, які опікуються цими храмами. Систематичні конференції, семінари, практикуми мають за мету спільне вивчення, обмін досвідом щодо збереження та управління пам’ятками, що отримали 8 років тому спільний міжнародний статус.

Днями відбулось чергове засідання Міжнародної реставраційної ради Місця Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Польщі. Музейники та реставратори, науковці та дослідники, представники органів місцевого самоврядування з України та Польщі зустрілись, аби обговорити результати своєї роботи та окреслити перспективи співпраці щодо збереження та промоції скарбів сакральної архітектури. 16 дерев’яних церков XVI-XIX століття, які увійшли до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, без сумніву, одні з головних туристичних локацій та культурних осередків Карпатського регіону в обох країнах. Властиво, наша церква Святого Юра, одна з найбільш відвідуваних пам’яток, – довершений взірець бойківської архітектури.

Учасники Міжнародної реставраційної ради обговорили ключові аспекти реставраційних робіт, які нині тривають на більшості храмах, перспективи наукових досліджень та використання цих результатів у пам’яткоохоронній діяльності. Делегати відвідали лемківську церкву ХІХ століття у селі Туринське, яка також входить до Списку, та оглянули консерваційно-реставраційні роботи, які нині тривають у храмі.

В рамках візиту була передбачена можливість відвідати експозицію церковного мистецтва у Ланцутському замку-музеї, де представлено понад 1000 українських ікон XV-XX століття. В експозиції – роботи давніх малярів, котрі творили в тому числі і для дрогобицьких дерев’яних храмів. Польські колеги з особливою гордістю провели для нас екскурсію у відреставрованій церкві Покрови у селі Команча. Цей дерев’яний храм у східнолемківському стилі (1802 р.) вщент згорів у 2006-му, вціліла лише дзвіниця. Сьогодні ж церква повністю відбудована, відновлена і передана православній польській громаді.

Музейники обмінялись досвідом облаштування експозицій під відкритим небом у найбільшому скансені Польщі – Музеї народної архітектури у Сяноку. Понад 30 гектарів музеєфікованого простору: 150 архітектурних форм найрізноманітнішого функціонального призначення, зібраних у регіоні, які представляють сакральну та побутову історію, зокрема, Бойківщини, Лемківщини, Надсяння.

З ініціативи керівників української делегації ми також відвідали некрополь українського війська у Ланцуті та вшанували пам’ять вояків УНР та УГА. Завершилась наша подорож візитом до ще однієї знакової локації – Посади Риботицької. Усіх вразила мурована церква Святого Онуфрія ХV століття – унікальний взірець традиційної української сакральної архітектури.

Музей «Дрогобиччина» висловлює вдячність організаторам міжнародної конференції та пізнавального туру за добру нагоду професійного спілкування, обміну досвідом та можливість відвідати унікальні пам’ятки та туристичні локації. Запрошуємо українських та польських колег завітати до дрогобицької церкви Святого Юра!

Поділитись з Друзями