Відновлення пам’ятної дошки про сходження Івана Франка на гору Пікуй

З ініціативи Школи вільних та небайдужих у співпраці з Домом Франка та музеєм «Дрогобиччина» за підтримки ЛОДА та фінансової допомоги Олега Кузана у супроводі туристичної компанії Карпати.Travel, пластунів та гірської рятувальної служби на найвищій вершині Львівської області 29 травня було відновлено пам’ятну дошку про сходження Івана Франка на Пікуй.

Ідея відновлення, як і першого встановлення пам’ятного знаку у далекому 1988 році належить уродженцю Дрогобича громадському діячеві, журналістові, а нині директорові Школи вільних та небайдужих Олесю Пограничному.

«У п’ятому числі журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») за 1985 р. львівський франкознавець Мирослав Мороз опублікував, знайдену ним в архіві Інституту Літератури, статтю Івана Франка. Позаяк стат­тя не була завершеною і була без назви, п. Мороз назвав її за першими словами тексту «Верх Пікуя»…У статті подано опис шляху та місцевості, якою проходив Іван Франко з сім’єю, здійснюючи сходження на Пікуй. Після прочитання цієї статті у нас із братом, Володимиром Пограничним(заввідділу природи музею “Дрогобиччина”), виникла думка: позаяк Пікуй є об’єктом масових сходжень, треба на горі встановити пам’ятний знак про сходження на цю вершину Івана Франка. Ідею підтримали Студентське Братство, Товариство Лева та Клуб Українських Митців (КУМ)…Автор проекту дошки -скульптор Ярослав Юзьків з Клубу Українських Митців (КУМ). Лаконічний текст допоміг сформулювати блискучий стиліст, викладач факультету журналістики Львівського державного університету Володимир Кибальчич. Кошти на виготовлення бронзової дошки надало Студентське Братство Львова, головою котрого тоді був Маріян Іващишин. Відли­вали її на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.»

Однак шукачі скарбів викрали пам’ятний знак про мандрівку Каменяра на кам’янистий Пікуй, судячи з усього, аби здати на брухт кольорових металів. У 2019 році почався процес відновлення: безліч консультацій та спільні пошуки оптимального для погодних умов на вершині та, зважаючи на попередній досвід, формату вшанування. Творчий процес у майстерні скульптора Ярослава Юзьківа, який був автором першого знаку. Мистець поєднав камінь габро та портрет із полімерного матеріалу у дошці лаконічного стилю.  Далі розпочалась організація безпечного великого сходження усіх учасників – і ось нарешті у травневі дні вшанування пам’яті Івана Франка відбулось урочисте відновлення.

Науковці, представники органів самоврядування, громадські активісти та дві сотні (!) вихованців школи вільних і небайдужих, також школярі зі Славської ТГ та мандрівники з Дрогобицького, Самбірського, Сколівського, Стрийського і Турківського районів попри сильний вітер та дощ, складний підйом, який для більшості був першою мандрівкою в гори, зійшли таки на вершину. Захоплення краєвидами та власними силами, безліч селфі та фото на пам’ять – жодна негода не завадила відбутись цій справді особливій події.

Серед учасників був і ще один дрогобичанин – Богдан Чайка, котрий 31 рік тому на своїх плечах у рюкзаку виніс першу пам’ятну дошку на вершину. Тоді не було жодних урочистостей, не було поважних гостей та уваги громадськості – у вересні 1990 року четверо хлопців (Олесь Пограничний, Олег Кузан, Михайло Дашкович, Богдан Чайка) власними силами вшанували свого видатного земляка. І ось цього року відновлення дошки зібрало чималу кількість учасників, що безперечно свідчить не лише про вагу постаті Івана Франка, але й консолідацію суспільства довкола національних ідей та культури.

У цій експедиції франкознавець Богдан Тихолоз презентував творчий експеримент команди музею «Дім Франка» – путівник Львівщиною «У дорогу з Франком», основою якого став опис студентської мандрівки 1884 року, з сучасними доповненнями, де в ролі гіда – сам Іван Франко.

Музей «Дрогобиччина» вітає усіх причених та запрошуємо помандрувати міськими стежками Івана Франка у Дрогобичі, та відвідати наші експозиції у 5-ти різних відділах!

Світлини – Матвій та Зоряна Пограничні.

Поділитись з Друзями