Яким був для нас 2025 рік

Якби не війна, то 2025 рік для нас можна було б цілком вважати вдалим та успішним. Він був роком наших перемог, успіхів, досягнень. Це був рік завершення важливих проєктів і подальшого поступу музею.

Найпомітнішою подією стало тріумфальне повернення дододому після реставрації головного іконостасу церкви Святого Юра. Низький уклін нашим реставраторам з Національного науково-дослідного реставраційного центру України, а також музейницям Оксані Соловці, Марії Русин, Лесі Летнянчин… Сердечна вдячність Отцю та Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу (Шевчуку) та єпископу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ владиці Ярославу Прирізу за відзнаки та добрі слова на адресу колективу музею. Велелюдне свято з цієї нагоди, мабуть, стало наймасштабнішим за останні роки, а, може, й десятиліття у нашому місті.

Дочекались ми й довгожданого благоустрою території навколо пам’ятки. Заслуга, насамперед, міського голови Тарас Кучма та чисельної команди комунальників. А під завершення року відкрили тактильну мініскульптуру церкви з інформаційними таблицями зі шрифтом Брайля та QR кодом з аудіодискрипцією за сприяння Департаменту молоді, спорту та туризму Львівської ОДА та при співфінансуванні Дрогобицької міської ради. Тож тепер «побачити» красу та велич дрогобицької «поеми в дереві» можуть і люди з вадами зору.

Значущою подією минулого року стало видання монографііі академіка Ярослава Ісаєвича “Місто Дрогобич в XYl -XYlll», яка була невідома широкому загалу, а відтак і дрогобичанам кілька десятиліть, знаходячись на полиці архіву як кандидатська дисертація молодого талановитого українського історика. У 2025 році ми презентували цей музейний видавничий проєкт після кількох років підготовки, зокрема, й науковця музею Володимира Пограничного.

У минулому році чимало наших заходів, особливо громадянсько-патріотичного звучання, набули загальноміського масштабу і відбувались за межами музею, у залі Народного дому. Це і презентація книги військовоі журналістки, ст.лейтената ЗСУ Аліни Логвиненко «Дай мені довгу пам’ять» і відзначення 135 річниці від дня народження Президента УГВР Кирила Осьмака та інші, ініційовані старшою науковою працівницею відділу історії Марією Головкевич.

Гідно вшанував музей разом з Дрогобицьким деканатом СДЄ (отець-декан Іван Паньків) легендарну постать української історії Андрея Шептицького. На урочистій академія з нагоди 160-ої річниці від дня народження праведного митрополита наукові працівники різних відділів музею Леся Косаняк, Зоряна Кордуба, Ірина Сенюра підготували наукові розвідки на основі цінних реліквій, особистих речей, світлин, архівних документів та артефактів із фондової збірки музею.

Органічним доповненням і окрасою заходу були духовні музичні твори від наших колег із Дрогобицької музичної школи №1 імені о.Северина Сапруна.

Набула розвитку і наша співпраця з цією установою. Дякуємо колективу і його очільнику Роману Яворському! І йдеться не лише про кількість різноманітних спільних імпрез, а про якість. У 2025 ми спробували робити мистецькі перформенси, відтворюючи народні обряди та звичаї. Наприкінці року спільно підготували Андріївські вечорниці, був і Святвечір.

Загалом, дитячий напрямок у музеї став мейнстрімом. Якщо колись дитячі майстерки проводили запрошені майстрині, одна-дві наші працівниці, то зараз у кожному відділі більшість науковців освоїли цей формат. Бо тут є простір для творчості, cпіклування, інтерактиву та гри. Ми намагаємось «дати» дітям те, чого вони, можливо, не отримують в родині чи школі. Це музейна інвестиція у майбутнє, на наш погляд. Це те, що робить наших дітей українцями, які знають свої традиції, звичаї, свою культуру, історію.

2025 запам’ятається чудовими виставковими проектами, незабутніми зустрічами з відомими мистцями, мистецтвознавцями, науковими знахідками, відреставрованими артефактами, прекрасними подарунками.

До речі, багато подарунків минулого року зробили собі ми самі! Мали можливості і мали право. Кількість відвідувачів музею з року в рік зростає, порівняно з 2021 зросла вдвічі. Тривалий час за цим показником ми традиційно треті в області. І буквально напередодні Нового року церква Святого Юра увійшла до путівника «Львівщина. 25 туристичних магнітів».

Нехай у Новому році успішно завершаться ті проекти, які уже розпочаті, і розпочнуться ті, про які давно мріємо.

Нам є над чим працювати у Новому 2026 році, є ще щонайменше один-два незакритих «гештальти». Готуємо щось нове й несподіване на наступний рік.

Дякуємо усім, хто допомагав, надихав, хто був з нами! Дякуємо Володимиру Ханасу, очільнику Управління культури та розвитку туризму за підтримку й довіру!

Дякуємо українським Захисникам, що боронять рідну землю, кожного з нас, дарують нам можливість жити, працювати і творити!

Вітаємо усіх наших колег, партнерів, друзів, шанувальників, дрогобичан, гостей міста і туристів з Новим роком! Хай принесе він нам довгоочікуваний мир!

З Новим 2026 роком! Христос народився!

Авторка тексту – Алла Гладун, директорка музею «Дрогобиччина».

Поділитись з Друзями